fbpx

Третє велике свято різдвяно-новорічного циклу – Водохреща

Із Хрещенням Господнім за розповіддю у Євангеліях, пов’язують хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на Йордані. В народі має назву Йордан або Водохреще, – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення.

Цього дня віряни занурюються в ополонку, аби вилікуватися від багатьох нeдyг. Традиція купання на Хрещення є у всіх християнських країнах. Хресним ходом священики з прихожанами йдуть до заздалегідь прорубаної ополонки, яку асоціюють з річкою Йордан.

Після того, як священик освятить воду, триразово зануривши у неї срібний хрест і прочитавши молитву, охочі опускаються у воду з головою три рази.

За народними віруваннями, коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нeчuстa сила, і гуляє вона землею до тієї пори, поки якась жінка не випере в річці білизну. Господині не квапилися повертати нечисту силу у воду – хай побільше її зaгuнe від сильних морозів.

Сенс обряду полягає в тому, що віряни готові піти за Христом, прийнявши хрещення і християнську віру. Цей обряд добровільний, оскільки не має жодного обов’язку занурюватися в холодну воду. Прийняття причастя в водохресний день уже буде доказом любові до Господа. Перекази твердять, що, коли Ісус прийняв хрещення, з небес в образі голуба зійшов до нього Святий Дух. Тому свято за звичаєм закінчується випусканням голубів.

Центральне місце в святі посідали обряди, пов’язані з водою. Уся родина обов’язково ходила до церкви святити воду. Нею господар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.

Крім того, на Водохреще писали хрестики на дверях, одвірках, предметах домашнього побуту, кропили будівлі, людей і худобу.

На Водохреще дівчата цілий день до вечора бігали до ополонки вмиватися свяченою водою, щоб стати вродливими. А якщо боялися морозу, то несли воду додому, наливали в миску, клали туди гроно калини, або свячені на Маковія квіти, або червоні коралі та вмивалися, «щоб бути красними, як калина».

Після Водохреща в українському селі розпочинався новий весільний сезон, який тривав аж до Великого посту.

Народні прикмети на 19 січня:

За погодою цього дня прогнозували погоду на літо.

Якщо на Водохрещу день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі багато «сажки».

Йде лапатий сніг – на врожай.

Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.

Коли на Водохреще риба табунами ходить – на бджолині рої добре.

Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу рoдuтuся добре; якщо ж тільки на сході – добре врoдить жито, на півдні – просо, на півночі – гречка.

Читайте також: “У ВОДУ ЗАСЬ”: КОМУ ЗАБОРОНЕНО КУПАТИСЯ НА ВОДОХРЕЩА

Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.

На Богоявлення сніг іде – до урожаю, ясний день – до неврожаю.

Йде сніг – на врожай гречки: зранку – ранньої, вдень – середньої, а ввечері – пізньої.

Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.

На Водохреще день теплий – буде хліб темний.

Джерело.

You cannot copy content of this page