У мене є проблеми з житлом, ми з чоловіком тіснимося зараз в квартирі свекрухи.
Нещодавно у моєї мами був шанс мені допомогти, але вона ним не скористалася.
Кілька місяців тому не стало моєї бабусі, залишилася її квартира. Я думала, що мама віддасть її мені, але мама відмовилася від своєї частки, залишивши все своїй сестрі.
Я досі не можу зрозуміти, як вона могла зі мною так вчинити.
Свою старшу сестру мама завжди шкодувала і допомагала, як могла.
Вона ж у неї така бідна – тулиться у своїй невеликій двокімнатній квартирці із сином, невісткою та двома онуками.
А те, що я і мій молодший брат житлом не забезпечені, мамі байдуже.
Мамина сестра Люба старша за маму на три роки. Ось скільки пам’ятаю себе, завжди в неї щось у житті йде не так.
Постійно її мама з бабусею шкодували та кидалися з усіх ніг допомагати.
Як же чоловік не працює і в чарку заглядає, треба обов’язково допомогти. І мама, і бабуся купували тітці Любі продукти, давали гроші, коли вона просила.
Татові не дуже подобалося, що мама постійно віддає частину сімейного бюджету сестрі, і у них майже до розлучення дійшло.
– У нас своїх двоє дітей, яких на ноги треба піднімати, а ти сестру все шкодуєш.
Я не можу дві родини тягнути! Нам твоя Люба ніколи не допомогла.
Тато навіть речі збирав і до бабусі з’їжджав, десь місяць із нами не жив, але потім повернувся.
Батьки помирилися, а мама трохи заспокоїлась і якийсь час не згадувала про допомогу для бідної Люби.
Бабуся тоді на тата дуже образилася і з того часу вони майже не спілкувалися. Як же – заборонив утримувати сестру.
Але мама і далі робила свою справу – і продукти сестрі носила, і одяг.
Хочу зазначити, що зворотного зв’язку абсолютно не було, тітка Люба нам нічим ніколи не допомагала, від слова зовсім. Вона завжди вважала, що всі мають допомагати їй.
Три роки тому я вийшла заміж. У моїх батьків ми жити не могли – там дві кімнати, а в мене ще молодший брат у школі вчився.
Довелося переїжджати до батьків чоловіка, і збирати гроші на своє житло.
Жити з свекрухою мені не дуже подобається, але в моїй ситуації це найкращий вихід.
У тітки Люби двоє дітей: син і дочка. Син, на рік від мене старший, дочка, років на два за мене молодша. Обоє мають сім’ї.
У дочки чоловік звідкись із іншої області, куди й забрав дружину.
А старший син одружився 5 років тому, привів невістку до квартири до мами, у них зараз вже двоє дітей, і з’їжджати не поспішають.
Тітка Люба постійно скаржилася мамі, як вона втомилася так жити – вдома постійний шум, з невісткою вона так і не порозумілася, син з дружиною теж частенько з’ясовують стосунки.
Коротше, жодного спокою вдома немає. Мама сестру шкодує, співпереживає їй, а я одного разу, слухаючи їхню розмову, порадила випнути сина із сімейством із квартири.
Але мама і тітка почали мене картати, що я життя не розумію, якщо пропоную рідну дитину на вулицю вигнати.
Я знизала плечима, нехай живуть, як знають. Тільки от навіщо постійно скаржитися?
Торік бабуся занедужала, а згодом її не стало. Її квартира мала в рівних частках дістатись тітці і моїй мамі, інших спадкоємців не було, заповіту теж.
Я сподівалася, що квартиру продаватимуть, і частину грошей мама віддасть мені з чоловіком.
Тільки мама вирішила інакше – вона відмовилася від спадщини на користь тітки Люби.
Тепер та виявилася єдиною власницею двокімнатної квартири, куди одразу ж переселила сина з невісткою та онуками.
Маминого вчинку не зрозумів ніхто, ні ми з братом, ні тато.
Але мама нас всіх заспокоїла словами, що це її спадщина, і вона як хоче, так нею і розпоряджається
Тепер, коли мама так просто віддала все сестрі, нам самим треба думати про те, як забезпечити себе житлом.
Але мамин вчинок я ніколи не зрозумію і не прийму. Навіщо вона взагалі свою сім’ю заводила, працювала б усе життя на благо сестри.
І до речі, я не впевнена, чи допоможе їй тітка Люба, коли це буде потрібно?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
