– Криза у Івана, чи що, якийсь почався, не знаю навіть, – розповідає про свого чоловіка -43-річна Тоня. – Все йому не те і не так. Ходить похмуріше хмари, з Нового року вже такий. Заявив тут мені, уявляєш – відчуваю, каже, я вам потрібен тільки через гроші. Ось же ж. Я ледве змовчала, щоб не сказати – звичайно, через гроші, не через красу ж твою неземну? Сам би подумав! Троє дітей в сім’ї, все ж. Я їх тепер одна ставити на ноги повинна?
Тоня виходила заміж 17 років тому за Івана з великого кохання, і не тільки з цієї причини: вже через пару місяців після весілля у них народилася перша дитина.
Іван тоді, відчуваючи свою відповідальність, набрав підробітків і взявся за забезпечення сім’ї. Тоня створила йому всі умови: повністю взяла на себе дитину і побут.
– Я не тільки готувала, прибирала і колихала сина ночами, – розповідає жінка. – Але і розетки прикручувала, люстру чіпляла, крани ремонтувала, всі проблеми вирішувала по можливості сама в домі. Івана свого не обтяжувала нічим. Удома він тільки відпочивав після роботи.
Згодом батьки, віддавши останнє, допомогли їм купити квартиру, стало простіше жити, легше. Іван працював тепер уже без підробітків, на одному місці, але з ранку до ночі. Виходив з дому рано, приходив пізно.
Народилася донька, потім – так вийшло – майже відразу ж ще один син. Поки діти були маленькі, Тоня була вся в них. Садки, вироби, дитячі майданчики, поліклініки, школа, гуртки.
– Напевно, я сама винна в тому, що чоловік тепер відчуває себе непотрібним в родині! – зітхає з сумом Тоня. – З самого початку взяла все на себе і тягну, всі проблеми вирішую одна. У вихідні забирала дітей і йшла на вулицю – щоб чоловік після роботи поспав, йому ж треба відпочити. Вечорами шикаю на дітей – тато втомився, відчепіться від нього, не заважайте, ідіть до себе. Гуляти, в кіно, на майданчик, на ранок – завжди тільки я, навіть у вихідні дні.
Зараз дітям 17, 12 і 11 років, і з батьком у них, по суті, ніяких відносин. Він не уявляє, про що з ними говорити навіть, що взагалі можна запитати, як провести час. Чужі люди вони між собою зовсім.
Кілька років тому Тоня вийшла на роботу, але заробляє небагато. На ній, як і раніше весь побут сім’ї – магазини, готування, школа, прання-прибирання, а також дрібний ремонт. Іван не робить у будинку нічого. Прийде з роботи, поїсть – і в інтернет.
– Переписується там про те, що в сім’ї його ніхто не любить! – зітхає Тоня. – Я сама якось бачила. Каже, я для своєї родини як гаманець на ніжках.
Особливих почуттів до Івана Тоня давно вже не відчуває, але про розлучення, навіть гіпотетично, не хоче і думати. Нехай спочатку допоможе підняти дітей на ноги, а потім йде на всі чотири сторони. Аліменти проблему не вирішать. Он, на старшого, якщо що, аліменти платити залишилося всього нічого, а справжні витрати з ним тільки починаються: на майбутній рік треба кудись вступати, вчитися.
А там і молодші приспіють. Незважаючи на рік різниці у віці, навчаються вони у Тоні в одному класі. А це значить, попереду подвійні витрати на навчання у вузах. На все це, по-хорошому, треба починати відкладати вже зараз.
Тоня не розуміє, чи це вона сама зробила чоловіка “тільки гаманцем», або він сам став таким?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – kremenchug.pl.
