fbpx
Життєві історії
Тон майбутньої свекрухи відразу змінився, вона встала з-за столу, а коли повернулася, сказала, що оскільки тут всі свої, то скривати їй нема чого. Мама Анатолія сказала, що не прийме в свою сім’ю розлучену жінку, що її син вартий кращої долі, аніж ростити чужу дитину. – Ви, Олено, маєте мене зрозуміти, адже Ви сама мама хлопчика. Колись і Ви станете свекрухою. А що я мала зрозуміти – що в її очах розлучені жінки не вартують на ще один шанс стати щасливими

Я так і знала, що з цього нічого не вийде, але, як і кожна жінка, я спробувала стати щасливою. З Анатолієм ми познайомилися на вечірці у друзів, зустрічаємося вже майже рік. Я відразу йому сказала, що розлучена і у мене є дитина від першого шлюбу. Але на Анатолія ця інформація про мене ніяк не вплинула.

Йому 33 роки, він ще жодного разу не був одруженим, все чекав ту єдину. А коли зустрів мене, вирішив припинити пошуки і одружуватися. Анатолій – з дуже поважної і заможної родини, то ж я неабияк хвилювалася перед знайомством з його батьками.

Мені 30 років, моєму синові 4 роки. Розлучилися ми 3 роки тому – чоловік не працював і не працює, часто приходив додому нетверезий, хоча, в цілому, і сина любить, і може, коли тверезий, з ним посидіти, погуляти, пограти, сходити в лікарню. Перший час після розлучення я жила з мамою і сином, зараз зняла житло, з’їхала з дитиною. З мамою у нас дуже складні відносини, вона – важка людина, тому батько і пішов від неї, а я і не засуджую його.

За ці три роки я кілька разів намагалася влаштувати особисте життя, але нічого доброго з цього не вийшло. Всім або не потрібна чужа дитина, або чоловіки самі як діти, хочуть гарно прилаштуватися, ще й мої гроші рахують. Виглядаю непогано, багато це помічають, працюю, нормально заробляю, але в нашому суспільстві якщо ти розлучена, то це наче вже кінець світу.

Я розумію, що коли виросте син, я йому стану не потрібна і залишуся на самоті. Я втомилася. Втомилася одна тягнути все на собі. Хочеться просто душевного тепла, підтримки. Бачу, що і розлучені жінки заміж виходять, і живуть непогано. Але мені не щастить, та й завжди не щастило.

Лише після зустрічі з Анатолієм я на мить повірила у своє щастя, він переконував мене, що для нього не важливо, що у мене вже був шлюб і є дитина. Але у його батьків на це є інша думка.

Я залишила сина з своєю мамою, одягла найкращу сукню, Анатолій заїхав за мною і ми відправилися до його батьків. Нас зустріли дуже привітно і гостинно. Ми сіли за стіл, треба сказати, що мама Анатолія неабияка господиня, все наготувала до ладу. Було видно, що я їй дуже сподобалася, але тільки до тих пір, поки вона не почула про те, що я розлучена.

Тон майбутньої свекрухи відразу змінився, вона встала з-за столу, а коли повернулася, сказала, що оскільки тут всі свої, то скривати їй нема чого. Мама Анатолія сказала, що не прийме в свою сім’ю розлучену жінку, що її син вартий кращої долі, аніж ростити чужу дитину.

– Ви, Олено, маєте мене зрозуміти, адже Ви сама мама хлопчика. Колись і Ви станете свекрухою.

А що я мала зрозуміти – що в її очах розлучені жінки не вартують на ще один шанс стати щасливими?

На кінець мама Анатолія сказала, щоб я не ображалася, але її Благословення ми не отримаємо, а якщо син надумає не послухатися, вона відмовиться від нього.

Що не так роблю? Начебто, не гірше за інших живу і веду себе, а в особистому житті мені не щастить. Дуже втомилась. Як з цього замкнутого кола вирватися, не знаю. Та й розумію, що не дівчинка молода вже, роки минають, кому я потрібна? Незавидна партія, напевно. Цікаво просто, а чи є жінки, які після розлучення ще змогли стати щасливими?

Фото ілюстративне – pinterest.

facebook