fbpx
Життєві історії
Той день пам’ятаю, як зараз. Настала перша субота січня, падав сніг, і на кухні з самого ранку горіло світло. Я намагалася приготувати чоловікові сніданок, а він пив молоко і дивився на мене. Нарешті не витримав, і сказав мені те, що я не забуду ніколи

В той день я зрозуміла, як же я помилялася. Урок від мого чоловіка змінив все моє життя.

Колись чоловік дав мені безцінний урок. Я спершу його не зрозуміла і надула губи. Назвала товстошкірим і впертим ослом, нічого не тямлячим в сімейному житті. І тільки через деякий час усвідомила, наскільки він мав рацію. За матеріалами

Ми одружилися далеко не юними: йому виповнилося 42 роки, мені – 36 років. Обоє відбулися, реалізовані і мали на все свою точку зору.

Перший час перебували в ейфорії, а потім непомітно, надто захопившись новим статусом і облаштуванням сімейного гніздечка, я стала робити одну дурницю за іншою.

Закинула степ-аеробіку і курси англійської мови на користь випічки малинових кексів і чищення килимів. Дзвонила йому на роботу і цікавилася продажем сегментних кульових кранів.

Шила клаптеві покривала, збирала на службу «тормозки» і прасувала простирадла з двох сторін. Вирізала фетрових зайців і закатувала лечо.

Освоїла декупаж і соління скумбрії. Схудла, стала засмиканою, намагаючись стати ідеальною господинею, і загнала себе в кут.

Той день пам’ятаю, як зараз. Настала перша субота січня, падав сніг, і на кухні з самого ранку горіло світло.

Він пив молоко і з роздратуванням спостерігав, як я нарізаю сир, холодну телятину і помідори. Тричі повторив, що буде тільки молоко і ніяких сендвічів. Я бідкалася і мила обробну дошку.

Той день пам’ятаю, як зараз. Настала перша субота січня, падав сніг, і на кухні з самого ранку горіло світло.

– Послухай, мені не потрібно служити, подавати обіди з п’яти страв, стерилізувати чашки і унітаз. Ми не раби один одному, і я не все твоє життя, а всього лише частина. Завдяки щасливому випадку ми зустрілися, закохалися і знайшли спільний знаменник.

Місце, в якому добре вдвох. Все інше – це особисте. Так що не намагайся в мене врости і не став мої інтереси в основі. Не потрібно бути кращою або гіршою, просто залишайся собою. Тією, яку я полюбив. Легкою, повною запалу і драйву. А ти зараз розчиняєшся в мені і йдеш в тінь.

Він жбурнув склянку в раковину і відправився в спортзал. Я залишилася посеред розкиданої кухні, намагаючись перетравити сказане.

Зусиллям волі проковтнула сльози, викинула листкове тісто, залишила в спокої сотейники і запхнула в валізи декоративні подушки. Вмилася, зателефонувала вчительці англійської та відкрила файл з незакінченою розповіддю.

Відтоді я не господиня, не майстриня з мережива і не менеджер з продажу кульових кранів. Не служу, не намагаюся догодити і нічого не доводжу. Відтоді я – просто я.

І знаєте, я від цього стала щасливішою, і чоловік точно, не почав любити мене менше, швидше – навпаки.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook