– А ти думала, він тебе любить? Помиляєшся, я його кохана, і то давно. А з тобою він із жалості залишався, – прямо на дорозі випалила Наталці незнайомка.
Той день і так виявився занадто складним, роботи було багато, виникали непередбачувані ситуації, які потрібно було негайно вирішити, так що Наталка поверталася додому і так доволі втомленою, а тут її зустрічає незнайомка і заявляє, що у неї роман з її чоловіком.
– Пробачте, ви нічого не переплутали? – звернулася розгублена жінка до незнайомки, яка мала намір нарешті розставити всі крапки над і.
– Ось, самі подивіться. Це ваш чоловік? – дівчина показала фото на своєму телефоні.
– Так, це Павло. Він був моїм чоловіком до сьогодні, поки ви мені не донесли цю цікаву інформацію. Але це все міняє. Завтра я подам на розлучення. Оскільки дітей у нас немає, нас розлучать швидко. І ви зможете стати його дружиною. Ви ж цього хочете? – запитала Наталка.
– Зачекайте, ви ось так просто відмовитеся від свого чоловіка, з яким ви прожили майже 10 років? Та ви просто ідеальна жінка! Я навіть не думала, що з вами все вийде так легко, бо Павло мені такого про вас нарозповідав! А ви і красива, і розумна. Дивно. Та байдуже, головне, що ви не проти, бо у нас любов, і ми хочемо бути разом.
Незнайомка мало не розцілувала Наталку, і радісно побігла до своєї машини, задоволена собою, що їй так швидко вдалося досягнути бажаного ефекту.
А Наталя повернулася на роботу.
– Ви щось забули, Наталіє Євгенівно? – запитав її начальник, який ще не встиг покинути своє робоче місце, бо зазвичай сидів на роботі допізна.
– Так, забула. Я заяву хочу написати на 2-3 тижні за свій рахунок, – каже.
– А що так? Про таке заздалегідь попереджати треба. У вас щось сталося? Ви захворіли? – шеф, перше ніж підписати заяву, вирішив уточнити всі деталі.
Наталя хотіла щось вигадати, але не стрималася і розплакалася.
– Що сталося? У вас проблеми? – Сергій Іванович подивився на свою співробітницю і йому її чисто по-людськи стало дуже шкода.
– Та я щойно чоловіка втратила. Ні, ви не хвилюйтесь, з ним усе нормально. Просто у нього інша є. А я на розлучення подаю. Мені треба кудись втекти, щоб все обдумати, – пояснила Наталка.
– А чому ви хочете брати за свій рахунок відпустку, якщо ви ще не використали своє право на відпустку в цьому році. Та й премію тут особисто для вас я приберіг – тисячу доларів. Але ці гроші ви отримаєте, якщо пообіцяєте мені, що зараз же перестанете плакати, а гроші витратите на відпочинок за кордоном, – сказав Сергій Іванович.
На обличчі завжди серйозного шефа Наталя чи не вперше в житті побачила посмішку.
“А він навіть красивий. І людяний”, – подумала про себе Наталка, але вголос не наважилася нічого сказати.
Сергій Іванович, здається, захопився цією грою, бо продовжував далі.
– Я зараз же купую вам путівку. Давайте щось разом виберемо з гарячих, щоб ви змогли поїхати якнайшвидше.
Через 2 дні Наталя вже була в Єгипті і грілася на березі моря. Шум хвиль поступово перебивав усі сумні думки, що роїлися у неї в голові.
Ні, чоловіка вона відпустила якось зразу, як тільки та смілива молода дівчина розплющила їй очі. Але жінці було прикро за своє життя. Ну чого Павлові не вистачало? Вона і красива, і розумна, і квартиру сама придбала, в якій вони зараз живуть, а йому було потрібно ще щось.
А може, це через те, що у них не було дітей? Але ж Наталя зробила все залежне від неї, ходила по всіх лікарях, та вони не побачили видимих причин, а сказали, що треба просто чекати.
Наталя знала, що чоловіка свого вона не пробачить. Залишалося лише придумати, що робити далі.
Відпустка і справді пішла жінці на користь. З новими силами, а головне, з новими думками вона повернулася на роботу.
Сергій Іванович якось по-особливому дивився на неї, і Наталя не могла цього не відчути.
– А можна вас сьогодні запросити на вечерю? Заодно і розкажете мені про свій відпочинок? – в перший же день виходу Наталі на роботу запропонував шеф.
Так почалася нова сторінка в житті Наталі. У них з Сергієм виявилося багато спільного. А ще, він їй зізнався, що давно вона йому подобається, от тільки якось було незручно до заміжньої жінки з такими пропозиціями підходити.
А тепер, коли сама доля втрутилася, Сергій вирішив не втрачати свій шанс.
Через пів року Наталя йшла по вулиці з радісною новиною для Сергія. Вона щойно дізналася, що у них буде дитина.
Раптом біля неї зупинилося авто її колишнього чоловіка.
Павло вийшов з машини, і підбіг до Наталі.
– Який же я радий тебе бачити! Наталочко, ти таки – найкраща! Я помилився, і визнаю це. Тепер я тебе нікуди не відпущу. Ти ж пробачиш мене? Та я впевнений, що так. Ти ж досі мене любиш! – впевнено сказав Павло.
– А я заміж вийшла. Можеш мене привітати. А що, у тебе не склалося з новою пасією? – запитала Наталка.
– Як заміж вийшла? Так швидко? Та як ти могла? Напевно, у тебе хтось був давно, – став обурюватися Павло. – Ну і жінки! От і вір вам після цього. Та я готовий все пробачити – кидай його і повертайся до мене, – по-діловому запропонував він.
– Ти мене не зрозумів. Я заміж вийшла за справжнього чоловіка. Я щаслива. А тебе в моєму житті більше немає.
Наталя розвернулася і пішла в іншу сторону, побажавши Павлу щастя.
– Ілонко, вона мене не варта. Я прийняв рішення, я до тебе повертаюся, – набрав він свою пасію.
– Я її теж бачила. І тебе вже за кілька місяців встигла побачити. Це ти її не варта. І мені ти теж не потрібний, – поставила слухавку, і попросила більше її не турбувати.
В цій історії кожен отримав те, на що заслужив. Не завжди, коли втрачаєш – це на гірше, і не завжди, коли щось отримуєш – це на краще.
Чоловіки, бережіть своїх дружин, вмійте помічати те, що вони у вас найкращі, ще тоді, коли вони з вами. Бо втратиш кохану жінку – не вернеш.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.