Любов перемагає усе…
Пропозиція Петра була вельми неочікуваною. – Ніно, виходь за мене заміж? За матеріалами
– Та що ти кажеш таке Петре, ти мені як брат рідний, а люблю я Михайла.
– Любить вона його, – хмикнув чоловік – ну ну, ти спочатку дізнайся ніж він у вихідні займається, які важливі питання вирішує. А потім про кохання міркуй …
Розмова з Петром залишила Ніну в змішаних почуттях. З одного боку їй хотілося наздогнати його і дізнатися правду, а з іншого – бути вище всіх цих пліток і пересудів. Вона довіряла своєму чоловікові як собі, все ж десять років разом, правда ось відносини офіційно не оформлені, та й дітки все не виходили …
***
– Привіт дорога, як день? Аналізи прийшли? – запитав з порога Михайло.
– Так, у мене все добре, сказали чекати і вірити, ну і докладати зусиль певні звичайно, – відповіла Ніна. – Михайле, ну не розумію я, чому ми?
Чоловік зупинився.
– Не зрозумів тебе.
– Чому саме у нас така проблема. У сестри двоє дітей, у нашої мами нас троє, а у нас не виходить, – поскаржилася Ніна.
– Кохана, ось побачиш все вийде, ти обіцяла смачну вечерю.
– Так, йдемо, у мене все готово.
За вечерею, Ніна сиділа підперши обличчя ліктем і дивилася на чоловіка.
– Михайле, давай поїдемо. На море. Вимкнемо телефони, і забудемо на час про існування цивілізації.
– Все мрієш … люба, поки не можу, у мене є одна важлива справа. Ось улагоджу, хоч на край світу вирушимо.
Очі Ніни блиснули здогадкою, не те чи важливу справу він залагоджує, про яку Петро говорив, але вона промовчала.
Наступні тижні Михайло поводився досить дивно, після роботи затримувався, один з вихідних стабільно просиджував в офісі над новими проектами, хоча раніше вони весь вільний час проводили разом.
Нарешті жінка не витримала і набрала Петра.
– Розповідай, хто вона?
– Ну, ну, а де привіт, як справи? – пролунало в трубці.
– Мені не до люб’язностей.
– Добре, кілька тижнів тому з’явилася дама з дочкою, прийшла до нас в офіс і як я зрозумів заявила, що привела доньку Михайла.
– У нього є дочка? – запитала Ніна, повільно сповзаючи по стіні на підлогу. Вона кинула слухавку навіть не дослухавши, просто не змогла б. Одяглася, викликала таксі і назвала його робочу адресу.
***
– Під’їхали, – водій повернувся до жінки.
– Бачите, чорний автомобіль перед нашим, туди зараз сів чоловік з жінкою і дитиною, слідуйте за ним …
– Добре, як скажете.
Вони проїхали до спального району, Ніна згадала, що там у Михайла була квартира, що залишилася від батьків. Жінка побачила незнайомку, яка виходила з автомобіля щось в її рисах обличчя було знайомим, але що і де вона її бачила?
– Дякую вам, а тепер відвезіть мене назад додому, – сказала Ніна, витираючи сльози. Вона звичайно могла вийти і влаштувати скандал чоловікові, але це було не в її правилах, треба було згадати де вона бачила цю жінку …
Перебираючи фотографії в телефоні і своїх соцмережах жінка доїхала додому. А потім взяла студентський альбом. Ну як же вона могла забути … нарешті, Ніна згадала де бачила цю високу блондинку, в молодості брюнетку Ольгу.
Вони втрьох: Ольга, Михайло і Ніна вчилися на одному курсі, до Ніни у хлопця були якісь зовсім недовгі відносини з Олею. Потім та вискочила на четвертому курсі заміж за більш перспективного нареченого і перевелася на заочне.
До Ніни вже пізніше долітали чутки, що перші роки три молодята жили прекрасно, чоловік Ольги почав працювати в батьківській компанії, а потім вона розорилася … Відтоді нічого ніхто із загальних знайомих про жінку не чув …
***
Михайло приїхав додому пізно ввечері.
– Я вечеряти не буду, втомився, піду ляжу, – сказав було він.
– Михайле, постривай, скажи що їй треба?
Він мовчки опустився а крісло.
– Значить ти все знаєш … вона стверджує, що має дочку від мене. Я ось допомагаю.
– Ти повірив їй на слово?
– Ну так, дівчинці якраз 11 років, ми тоді зустрічалися. Я пропонував пройти тест ДНК, але Оля розплакалася, не силоміць же мені вести її в клініку. А поки вона живе у мене на старій батьківській квартирі, їм з дочкою йти нема куди … – знизав плечима чоловік.
– Знаєш що, вибирай або я або вона. Не вірю жодному слову цієї жінки!
Того вечора Ніна зібрала речі і поїхала до батьків. А через два тижні з’явився Михайло з великим красивим букетом і каблучкою.
– Ніночко, прости мене, ти була права дівчинка – не моя дочка, а Ользі потрібні були тільки гроші … Виходь за мене заміж, а потім вимкнемо телефони і махнем на море, подалі від цивілізації …
На очі жінки навернулися сльози.
– Я згодна, – сказала вона і обняла Михайла.
А через дев’ять місяців у них з’явився довгоочікуваний малюк!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
