Моя свекруха не полюбила мене з першого нашого знайомства. Коли ми з Тарасом одружилися, вона навіть не прийшла на весілля. Вона відразу була проти рішення сина, але Тарас наполіг на своєму. Об’єктивних причин мене не любити для свекрухи не було. Але для Надії Петрівни я була ненависною невісткою – вона вважала, що я негідна її сина.
Після весілля ми відразу орендували квартиру. Тарас на той час заробляв не дуже багато, а я перевелась на заочну форму навчання і теж знайшла роботу. Відразу після того як я закінчила інститут, мені запропонували хорошу посаду, і я перейшла на високооплачувану роботу. Ми з Тарасом вирішили взяти квартиру в кредит.
Я сподівалась, що може вже нарешті свекруха заспокоїться, але мої сподівання були марні. Якось ми прийшли до неї на день народження. Добре посиділи, попили чай з тортом, трохи поговорили і пішли додому. Але через день, я стала почувати себе недобре, я не могла пояснити що зі мною відбувалося. На роботі почалися проблеми, та й з Тарасом стали сваритися на рівному місці.
Одна з подруг порадила мені звернутись до знахарки. Я не вірила в ці нісенітниці, але подруга була наполегливою і я таки її послухала. Після візиту до знахарки, я приїхала додому і проспала майже добу, добре був вихідний день. Коли я прокинулась, буквально на наступний день я стала почувати себе набагато краще. Віщунка мені сказала, що хтось із близьких людей, бажає мені зла, але хто конкретно, не сказала.
І тут, на наступний день, до нас заявилась свекруха. На диво вона була дуже люб’язна, я навіть не повірила своїм очам. Свекруха принесла пиріжків і, що найбільше мене здивувало, подарунок для мене, а саме золотий ланцюжок з якимось кулоном і одягла мені на шию. В мене просто не було слів, вона, подарувала подарунок – мені!
На наступний день, я відчула, що почуваюся знову недобре. Розповіла подрузі, що була у знахарки, наче спочатку було й краще, а сьогодні знову те саме. Подруга порадила мені ще раз відвідати віщунку. Я відмахнулась і подумала, що все це вигадки. Але до кінця тижня, я почувала себе ще гірше, я таки вирішила ще раз звернутись до тієї жінки.
Те, що вона мені сказала, мене вразило. Вона відразу запитала мене, де я взяла цей ланцюжок. Я відповіла, що це подарунок свекрухи. Тоді жінка попросила мене зняти цей ланцюжок і почала робити з ним різні маніпуляції. Це продовжувалось більше години, а потім вона повернула мені подарунок свекрухи і сказала щоб я віддала його в церкву. Також, вона сказала, щоб я ніколи і нічого не брала у свої свекрухи, а коли буду у неї в гостях, щоб нічого там не їла і не пила.
По дорозі додому, я зайшла в першу церкву яка трапилася на шляху, поставила свічку і залишила там ланцюжок. Я знову проспала майже добу, а коли прокинулась, то Тарас мені сказав, що його мама запросила нас на вечерю. Я ледве викрутилася щоб не піти. Але на наступний день, вона сама заявилась до нас. І знову з подарунком для мене, цього разу вона принесла дуже гарний шарф. Я не хотіла його брати, але свекруха його просто залишила у нас вдома. Коли я зателефонувала знахарці і розповіла про цю ситуацію, вона сказала, щоб я негайно викинула цей подарунок і вмилася свяченою водою. Я так і зробила.
Після цього мої справи дивним чином налагодились і навіть пішли на краще. Ось тільки тепер, я уникаю всіма правдами й неправдами будь якої зустрічі зі своєю свекрухою.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
