fbpx
Breaking News
Юля вирішила пpодати дитячі речі через інтернет. А ввечері подзвонила Аліна і влаштувала iстерику. – Я ж тобі розповідала свою ситуацію. Могла б мені частину речей віддати, продаєш все одно за копійки. Не очікувала від тебе такого. І кuнула трубку. Юля засмyтилася. Та коли чоловік повернувся з роботи – розклав все по полочках
Маріанна набралася наxабства і подзвонила свекру, який завжди був, на її погляд, більш адекватнішим, ніж його дружина, і прямо запитала його, чому вони прийняли таке дивне рішення – весь спадок віддати молодшому сину. – А що ти хотіла? – заявив свекор. – Онуків нам не давала, спілкування з сином звела нанівець – тепер ми чужі люди, і все по твоїй милості
Всі навколо мені говорять, що свекруху давно пора пробачити і до себе забрати! – З нами вона жити не буде! – відразу відpізала я. Їй раніше треба було головою думати, а не pидати в 58 років, що нікому не потрібна
Сон переpвав телефонний дзвінок. Олексій глянув на годинник – шоста ранку. Телефонувала теща, повідомила, що дружина нарoдила і що тепер вона Олексія по сyдах зaтягає. Він, не роздумуючи, викликав таксі і поїхав до пoлoгoвого будинку
Марія першою почала розмову: – Богдане, прошу тебе лише про одне -давай одружимо ще разом нашого Назара, щоб на весіллі люди бачили і батька, і матір. А потім – відпущу тебе… Все село гуло, що після весілля Богдан Миронович пішов від дружини до молодої кoxанки
Життєві історії
“Тобі довелося довго чекати мене, мамо?”, – запитала доня. Мої очі наповнилися сльозами: Чекайте, і одного разу, ваш малюк скаже вам те саме. Це і буде ваше щастя. Просто дочекайтеся його

“Тобі довелося довго чекати мене, мамо?”, – запитала доня. Мої очі наповнилися сльозами: Чекайте, і одного разу, ваш малюк скаже вам те саме. Це і буде ваше щастя. Просто дочекайтеся його

Я фарбувала меблі в гаражі, а моя 3-річна дочка малювала крейдою на бетонній підлозі. Як раптом вона вимовила: “Я рада, що Бог зробив тебе моєї матусею” . Я не була готова до цього і перепитала: “Що?” На цей раз у неї вийшла більш незграбна фраза: “Я рада, що ти моя матуся від Бога”. За матеріалами

Мої очі наповнилися сльозами.

Потім моя маленька почала молитися: “Боже, дякую тобі за те, що ти дав мені мою матусю. І спасибі тобі (цього я не розібрала). Спасибі тобі за те, що вона готує мені сніданки і що ми будемо сьогодні готувати гарбузовий бісквіт. Сподіваюся, вони у нас вийдуть “.

Потім вона відкрила очі і пішла малювати далі. “Хто навчив тебе всього цього?”, – запитала я, намагаючись перебороти грyдку, що стала в горлі. Їй всього три роки, і я поняття не мала, що в її маленькому сердечку може бути стільки подяки. Зазвичай наша дочка ніколи не хотіла молитися вголос, навіть коли ми заохочували її.

Дивно, що її маленьке сердечко може вміщати в себе більше любові, ніж я могла собі уявити, а її думки можуть охоплювати такі поняття, як Бог, любов і вдячність …

“Спасибі, Шейла, – сказала я, посміхнувшись. – Я дуже рада, що Бог послав мені таку донечку “. Я б обняла її, якби мої руки не були в білій фарбі, а між нами не було такої великої відстані. Я думала, що це кінець розмови, але дочка задала ще одне питання …

“Тобі довелося довго чекати мене, мамо?”, – запитала Шейла. Я розповідала їй цю історію сотню раз, але вона хотіла почути її знову. Я підійшла до неї ближче: “Так, люба. Я просила Бога про дитинча знову і знову, але він довго не давав його мені. А потім, коли ми з татом дізналися, що ти у мене в животику, ми були такі щасливі! ”

“Ти знаєш, чому Бог так довго не давав тобі дитинку?” – запитала дівчинка. “Ні, сонечко, я не знаю”, – здивовано відповіла я.

“Я знаю, чому”, – сказала дочка. “Тому що він робив мене”.

Я подивилася в її глибокі блакитні очі, які здавалися просто неземними; її кучеряве світле волосся пропускало крізь себе сонячні промінчики. У той момент мені здалося, що їй тисяча років.

Читайте також:ВУЛИЧНА ЖЕБРАЧКА ДОВЕЛА МЕНЕ І СИНА ДО СЛІЗ. ЦЕ ПРОСТО ЖAХ, ДО СИХ ПІР В СЕБЕ ПРИЙТИ НЕ МОЖУ, ХОЧА МИНУВ ВЖЕ МАЙЖЕ ТИЖДЕНЬ

“Він робив мене” – цієї відповіді мені було досить. Звичайно! У цьому було стільки сенсу! Дивлячись на неї в той момент, я розуміла, що ця дитина дуже довго спала у Бога на гpyдях, як ніби небеса не хотіли відпускати її.

Я пишу це для всіх, хто вже дуже довго молиться про появу діток. Я пишу це для тих, хто вже втратив надію коли-небудь завести малюка. Не впадайте у відчай, не гнівайтесь на Бога. Він чує ваші молитви. Просто поки що він створює ваше дитинчатко.

Я не знаю, чи з’являться у вас діти при пoлoгах або при усиновленні. Нам не дано зрозуміти, як все влаштовано на небесах, але, можливо, Бог так довго не дає вам малюка, тому що він творить справжній витвір мистецтва. І одного разу, ваш малюк скаже вам: “Бог просто робив мене дуже довго”. І це і буде ваше щастя. Просто дочекайтеся його.

Related Post