– Тобі 60 років, мамо. Як це ти розлучатися зібралася? А про батька ти подумала? – моя донька важко підбирала слова, щоб описати всю бурю емоцій, яку вона відчувала.
– Я все життя тільки те й робила, що думала про чоловіка, а зараз я хочу пожити для себе, – пояснила я дочці.
Ніхто не сприйняв серйозно мої слова, коли я сказала, що з мене досить, і я розлучаюся з чоловіком, але всі заметушилися, коли наважилася це зробити, і переїхала з дому.
На мій 60 річний ювілей я покликала тільки найближчих родичів. Дочка з зятем мені подарували дорогу мультиварку, бо знали, що я по пів дня проводжу на кухні, і хотіли своїм подарунком полегшити мені життя.
А чоловік нічого не подарував, навіть квіти не купив, віджартувався, що я у нього найкраща квіточка, і що найкращий подарунок для мене – це він сам.
Всі дружно посміялися, а мені хотілося плакати. За 35 років нашого сімейного життя чоловік жодного разу мені нічого не подарував, він вважав, що мені це не потрібно.
Зате я мала все життя біля нього бігати, наче біля найкоштовнішої перлинки, і наперед вгадувати всі його бажання.
Також мій чоловік дуже любить робити зауваження. Він старший за мене на 7 років, тож швидше вийшов на пенсію. Тепер він цілими днями сидить на дивані біля телевізора, і постійно хоче їсти, а при цьому стабільно бурчить, бо йому все не подобається.
Нещодавно я зробила налисники на сніданок, а він причепився, що замало цукру, і вони не солодкі. Я дала йому його улюблене абрикосове варення, він все з’їв, але бурчати не переставав.
Дякувати мій чоловік не вміє від слова зовсім, він вважає, що коли я готую, прибираю, перу, прасую його сорочки – то це я виконую свій обов’язок дружини, і нема мені за що бути вдячним.
За все життя я стільки від нього картань і зауважень наслухалася, що це витримала би не кожна дружина.
Я багато років так жила, терпіла, а тепер не хочу. Після свого ювілею я зібрала речі і поїхала в свою квартиру. Це житло мені колись давно дісталося у спадок від родички, ми здавали його в оренду, а тепер я попросила квартирантів з’їхати.
Квартира дуже стара, потребує ремонту, умови значно гірші ніж ті, в яких я з чоловіком жила, але для мене не так важливий комфорт, як спокій. Тут я можу робити те, що хочу, а не те, що треба, і не вислуховувати постійну критику чоловіка.
Нашу квартиру я не стала ділити, а навіщо – вона і так з часом дістанеться нашій єдиній доньці. Я з’їхала, бо мала куди, а у чоловіка такої можливості немає, то нехай залишається в нашій квартирі.
– У тебе хтось є, мамо, зізнавайся, – картає мене дочка. Батько її вже достатньо накрутив проти мене.
– Не треба мені нікого, мені твого батька вистачило. А тепер я хочу пожити сама, і в своє задоволення, мені не чоловік, мені спокій потрібен, – кажу. – Ти знаєш непростий характер свого батька.
– Але ж ти стільки років з цим мирилася, а що зараз змінилося?
– Ось те і змінилося, що я не хочу більше з цим миритися.
Дочка ніяк не може згодитися з моїм рішенням, вона просто наполягає, щоб я поверталася до її батька. Та я не хочу цього робити. Дочка не за мене хвилюється, і навіть не за свого тата. Просто тепер мене нема, і мій чоловік до неї претензії виставляє, що йому не так, просто він така людина, яка не може жити спокійно, йому треба до чого-небудь причепитися щоб побурчати.
А наша донька не хоче це слухати, тому і наполягає, щоб я поверталася.
– Мамо, подивися яка захаращена ця квартира. Ти справді збираєшся тут жити? – питає дочка.
– Підскладаю грошей і зроблю косметичний ремонт, мені, доню вистачить, – кажу.
Коли дочка зрозуміла, що я не збираюся повертатися до чоловіка, і що батько – тепер її клопіт, вона мені заявила, що якщо я не передумаю, то вона перестане зі мною спілкуватися.
Я її розумію, але свого рішення я не збираюся змінювати. Живучи окремо я стала значно краще себе почувати, мені подобається той душевний спокій, який я зараз віднайшла, і я не хочу повертатися в те життя, де не цінували мене і мою працю, і де я постійно щось робила не так.
А яка ваша думка – я пошкодую з часом, що на старості літ пішла від чоловіка, чи я все правильно роблю?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.