fbpx

То був понеділок, не дарма люди кажуть – важкий день. Син сказав, що приведе зі мною знайомити мою майбутню невістку. Всі вихідні, перед тим, я готувалася до цієї зустрічі: сукню нову купила, зробила зачіску і наготувала багато страв. Та цей день дуже змінив моє життя, я зрозуміла, що стала не важлива для свого сина

Я вже, на жаль, зовсім немолода жінка, зараз мені 57 років, я розлучена і маю двох дорослих дітей.

Дочка моя вже давно заміжня і має двох синочків, у неї вже своя сім’я і давно самостійне життя.

Чоловіка вона собі знайшла дуже хорошого, з цим їй дуже пощастило: він працьовитий, добре заробляє, допомагає по дому та дуже любить своїх дітей, загалом, добрий сім’янин, чоловік та батько.

За майбутнє своєї донечки я цілком спокійна, навіть не хвилююся за неї зовсім, адже бачу, що в них у сім’ї злагода та взаєморозуміння, і хочеться побажати такого ж сімейного щастя і своєму синові, але йому в особистому житті пощастило набагато менше ніж його сестрі, от саме його мені дуже шкода.

У мого сина завжди були проблеми зі знайомствами: дуже довго він не міг собі нікого знайти, а потім йому почали зустрічатися не дуже хороші дівчата, на жаль, навіть згадувати про ті часи не хочеться.

А нещодавно Микола сказав мені, що щиро покохав, але у дівчини був дуже важкий характер, і вони дуже швидко розійшлися.

Син довго ходив сумний після того, адже мав до неї щирі почуття. Знадобився майже цілий рік, щоб він ощасливив нашу родину новиною, що знову став зустрічатися з тією дівчиною.

Але мене здивувало те, що на цей раз, на відміну від попереднього, мій син не став поспішати знайомити мене зі своєю обраницею, я його трохи розуміла, думала, що він приглядається до неї трохи.

На всі мої постійні вмовляння він відповідав, що приведе її в гості до мене тільки коли буде впевнений в тому, що у них все серйозно, що хоче взяти її за дружину, адже попереднього разу дуже помилився в людині.

Родичам нашим така загадковість теж здалася якоюсь зовсім незрозумілою, і, як виявилося – зовсім не дарма.

Та якось син сказав, що приведе її до нас додому і ми зможемо познайомитися, але він попередив мене про те, що вона трохи старша за нього.

Так як за його словами це був єдиний недолік тієї жінки, який до того ж не кидався в очі, за словами Миколи, в день нашої з нею першої зустрічі я буквально готувалася зустрічати її з розпростертими обіймами, була щаслива, що синові моєму добре і він нарешті зустрів своє щастя.

Але коли я її побачила, то дуже розчарувалася, як мати – ця жінка виглядала аж надто зрілою, мала якийсь втомлений вигляд, і одягнена була вона досить просто, це не було схоже на охайну молоду жінку.

Я дуже розчарувалася, адже в уяві намалювала вже собі молоду дівчину, гарно одягнену, нафарбовану, просто роками трохи старшу за свого сина. Але це була повна протилежність, переді мною сиділа жінка дуже втомлена життям і без позитивних поглядів у майбутнє, як це буває у молодих.

Однак і це ще виявилося не найгірше – в ході бесіди з’ясувалося, що вона двічі була заміжньою і виховує вже трьох дітей.

Я була геть засмучена, не могла з нею говорити.

Зовсім не таку майбутню невістку я розраховувала побачити в якості майбутньої дружини свого рідного сина, для мене це було велике розчарування, про що мала необережність їй натякнути.

Але ця жінка образилася та сказала відразу мені, що наявність у неї трьох дітей не завадить їй подарувати мені ще одного внука.

Після цієї фрази мені аж стало недобре, і я сказала, щоб вона встала і пішла.

Не знаю, як тепер пояснити синові, що така невістка мені зовсім не потрібна.

Звичайно, як мати, я хочу, щоб мій син був щасливий, і створив хорошу та щасливу сім’ю, але ж з багатодітною матір’ю у нього не може бути хорошого майбутнього.

Микола навіть її дітей від минулих чоловіків не прогодує, не кажучи вже про майбутню спільну дитинку, я ж хочу, щоб в нього була дитина і не одна.

Я згодна дозволити йому якийсь час пожити з нею в цивільному шлюбі, щоб його почуття трохи охололи, але точно не схвалю офіційне одруження, а він налаштований саме на весілля.

А та жінка мене незлюбила з першої зустрічі, важко подумати, що вона буде мені за невістку.

Родичі мене засуджують. Мовляв, якщо у них є щирі почуття і вони разом щасливі, то мені не варто псувати відносини їх. Кажуть, що я шкодуватиму про свій вчинок, коли їх розлучу. Що я недобра людина, вони нічого в тому не бачать поганого, що син хоче створити сім’ю. Дітки маленькі, вони полюблять мого Миколу.

Але яка мати хотіла б таку невістку, таку дружину для свого сина? Ну от поясніть.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page