З сім’єю чоловіка я остаточно зіпсувала стосунки, і все тому, що я мамі і сестрі чоловіка прямо сказала, що до них на дачу я більше не поїду. Вони розраховували на мою допомогу, у свекрухи там доволі велика земельна ділянка, на якій вона садить майже все – і картоплю, і моркву, і капусту, і огірки з помідорами.
Роботи на дачі завжди багато, і тому свекруха завжди мене кликала на підмогу. І я жодного разу їй не відмовила. Але в минулому році сталася така подія, яка мене дуже образила, і я собі ще тоді пообіцяла, що мене на цій дачі більше не буде.
В цю суботу на дачі знову кипіла робота, але я не приїхала, чим викликала бурю гніву у родичів чоловіка. Зовиця стала мене картати, що я безсовісна, і що я кинула їх напризволяще. Вона вже забула, як я в минулому році попросила огірків, і мені їх не дали. Я ніколи нічого не прошу, але раз не дають – отже, й допомагати більше не варто.
То було минулого літа, урожай огірків видався гарним, і я попросила для себе кілограм-два. Але свекруха мені різко відповіла, що всі ці маленькі огірочки вона зірвала для своєї доньки на закрутки.
– Я Тетяні все приготувала, бо в неї чоловік без роботи. Твій Сергій добре заробляє, ти зможеш собі купити.
Якщо чесно, то такого я аж ніяк не очікувала, бо свекруха зібрала кілограмів так 20, а я просила максимум два. Її відмова мене так зачепила, що відтоді я перестала погоджуватись на безкоштовний фітнес, від якого ніякої користі. Коли я поскаржилася чоловікові, він посміявся з мене і сказав, що ми і справді все можемо собі купити. А якщо так, то я вирішила, що і працювати задарма я не збираюся.
Коли закінчився дачний сезон, родичі чоловіка про мене навіть не згадували. Однак як тільки почалися городні роботи, всі почали мені телефонувати та вимагати, щоб я приїхала на дачу. Ситуація ще й ускладнилася тим, що зовиця зараз дитину чекає, і не може працювати на грядках, а свекруха сама не справляється.
Зовиця мене картала, а мама сину зателефонувала, щоб на погану невістку поскаржитися. Вона стала йому говорити, що я їх не поважаю, і наполягла на тому, щоб чоловік мене змусив їздити на дачу і допомагати.
А коли мій чоловік відповів, що він не буде цього робити, бо я доросла людина, і сама вирішую, що мені робити, мама назвала його підкаблучником і образилася ще й на нього. Вона заявила, що тепер нам не лише з городу нічого не дістанеться, але і з спадщини також – свою дачу свекруха вирішила переписати на доньку.
Мені шкода в цій ситуації чоловіка, бо так виглядає, що через кілограм огірків він позбувся спадщини. Але чомусь мені здається, що якби не сталася ця ситуація, то свекруха б іншу придумала, але і так все переписала б на доньку. Так що жалкувати нам нема про що. Ну хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.