Свою тітку Ольгу я дуже любила, вона була молодшою сестрою мого батька.
В 40 років тітка Ольга поїхала за кордон, а мені залишила і свою квартиру, і свою машину.
Вона була доволі багатою людиною, але своєї сім’ї у неї не було, тому вона все і віддала мені, своїй племінниці.
Одягалася я лише в дорогий, модний одяг, про це також подбала моя тітка.
Одним словом, я була дуже завидною нареченою – і з квартирою, і з машиною.
А потім я зустріла Олега, він здався мені саме тим єдиним, якого чекають все життя.
З його зовнішнього вигляду я зрозуміла, що він доволі заможний: дорогий одяг, брендовий годинник, нова іномарка.
Ми з Олегом почали зустрічатися, він часто дарував мені квіти і водив в дорогі ресторани, а згодом зробив пропозицію.
Я його любила, тому відповіла згодою.
Відразу повідомила новину батькам, а вони – тітці Ользі.
На моє велике здивування, вона відразу приїхала, і повідомила нас з Олегом, що свою квартиру вона планує продати, так що нам треба шукати собі житло.
Особисто я в цьому не бачила ніякої проблеми, тітка в праві розпоряджатися своїм майном так, як сама захоче.
А от Олег був розчарований, і не приховував цього, адже він розраховував жити в тітчиній квартирі з сучасним ремонтом в центрі міста.
Між нами почалися серйозні непорозуміння, а потім Олег прямо сказав, що весілля відміняється.
Я навіть не встигла засмутитися, як тітка провела своє розслідування, і з’ясувалося, що мій наречений зовсім не той, за кого себе видає.
Виявилося, що всі гаджети і інші речі, що Олег носив на собі, куплені теж в кредит, а годинник – просто якісна копія модної фірми.
Авто він позичив у друга. Утримувати він сім’ю не може, так як кредит забирає майже 80% зарплати.
Сам Олег мені сказав, що любить мене, але сподівався, що я багата.
Ми розійшлися, весілля не відбулося.
Моя тітка нічого продавати не стала, не потрібні були їй гроші.
Просто мій батько попросив її приїхати і перевірити мого нареченого, бо мав недобрі передчуття, і не помилився.
Тітка відразу оформила дарчу на мене, щоб і квартира, і машина були моїм дошлюбним майном.
Через рік я зустріла гарного хлопця, для якого було не важливе моє матеріальне становище, ми одружилися і до цього часу живемо душа в душу.
Отже, все, що не робиться – все на краще!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
