fbpx
Життєві історії
Тітка Мар’яна приїхала з Італії в село провідати батьків. У неї якраз ювілей був – 50 років. Запросила усю родину. Ми з чоловіком купили золоті сережки, продукти і поїхали в село, щоб гарно посидіти

У мене є тітка Мар’яна, вона рідна сестра моєї мами. Вони все життя були у добрих стосунках, любили та підтримували одна одну. Мама вийшла заміж і так і залишилася жити в селі, але в хаті свого чоловіка, недалеко від своїх батьків. А сестра мами так і не вийшла заміж, жила з батьками.

Згодом тітка Мар’яна надумала їхати за кордон працювати, обрала Італію, так як там працювало багато її знайомих, і могли їй знайти роботу, щось підказати, чимось допомогти. Вона поїхала туди багато років тому, згодом вийшла заміж, мам і залишилася жити, іноді приїжджала до бабусі з дідусем в село провідати їх.

А нещодавно тітка Мар’яна знову приїхала з чоловіком в Україну, на тиждень погостювати в батьків. У неї якраз був ювілей – 50 років. Вона запросила до себе всю родину, відзначати мали в бабусі в селі.

Ми з чоловіком теж зібралися їхати. Купили тітці гарні золоті сережки, по дорозі теж добре скупилися, в супермаркеті залишили більше тисячі гривень, купили солодощі, фрукти та торт.

Приїхали на подвір’я дідуся й бабусі, стали розвантажувати з багажника всі сумки. Тітка радо прийняла подарунки, щиро дякувала усім, біля хати вже збиралися родичі, щось одне одному розповідали, посміхалися, раділи. А коли зайшли до хати, то дуже здивувалися, святкового столу не було. Замість нього стояв чай, якісь цукерки, печиво, напевно тітка з Італії привезла і багато сиру, дуже багато сиру.

Всі переглянулися між собою, одне на одного дивилися здивованими очима, говорити перестали усі. Посідали лише діти, стали пити той чай, дорослим вже й не було де сісти. Діти поїли цукерки і побігли гратися на двір. За стіл сіли ми, дорослі. Тітка сказала, щоб почекали, вона ще зробить чай. Годину ми пили чай і їли сир. Тітка Мар’яна спокійно пояснювала, що це в них, в Італії, так заведено, там ніхто не накриває великі столи з купою страв, у них так не заведено, щоб стояти біля плити день і ніч.

Ми зрозуміли, що більше нічого не буде і стали розходитися.

Коли ми з чоловіком їхали додому в авто, я стала голосно сміятися. На такому святі я ще не була, вона нам дорого обійшлося, мамина сестра навіть фрукти не поклала на стіл, які ми привезли. Усі гості були здивовані, а тітка Мар’яна залишилася задоволеною поїздкою додому. Наступного дня сама моїй мамі дзвонила і хвалилася, як свято вдалося.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page