А я собі вважаю, правду кажучи, так, що ось так просто залишити свою власну дружину в таких непростих життєвих обставинах – справжнісінька зрада! Це я про сім’ю своєї кращої подруги Тетяни. Прожили вони разом зі своїм чоловіком у шлюбі цілих 16 років, двоє дітей у них, молодший лише в школу пішов. Я їх усім людям в приклад приводила, як хорошу ідеальну сім’ю, на яку рівнятися всім потрібно. А перед святами якраз чоловік їй і заявив – люблю, мовляв, іншу, йду до неї, вже давно вирішив так вчинити. Свято зустрічатиме він вже в новій сім’ї, так би мовити, – на днях мені колежанка розповіла.
– Так, сумна історія, якась сумна вона зовсім, чесно кажучи. Але не унікальна, виходить, якось так. Зараз у багатьох сім’ях важкий період такий. І до чого тут зрада?
– Подруга моя Тетяна просто навіть не уявляє, що їй тепер робити! Тетяна не працювала всі ці 16 років в шлюбі. І, до речі, сиділа вона вдома саме за наполяганням свого чоловіка. Як тільки дізналася, що чекає дитину перший раз, так і звільнилася з роботи і стала вдома сидіти.
Чоловік сам так хотів, щоб вона сиділа вдома, доглядала за дітьми, організовувала побут в домі, він любить затишок. І, до речі, тоді чоловік був категорично проти нянь і взагалі “чужих людей в будинку”. Ну, ось вона і сиділа всі ці довгі роки, була домогосподаркою, турбувалася про всіх, годила, як могла, за проханням свого власного чоловіка. Дітей виховувала, пироги пекла, затишок створювала в родині, сорочки чоловікові наглажувала та стіл накривала щоразу. Тепер у неї ні роботи, ні професії немає, ні уявлення взагалі, куди бігти і за що хапатися в першу чергу. Така ситуація, скажу тобі, зовсім непроста. Шкода мені Тетяну. Але що тут порадити зараз?
– А освіта є якесь у неї?
– Освіта вища у Тетяни, але толку з того? За дипломом своїм вона вчитель історії. Але за фахом ні дня не працювала. Диплом моя подруга отримала років вже 20 тому – зараз він уже неактуальний, здається, нічого вже вона відтоді не пам’ятає, знання на практиці своїй не застосовувала зовсім, отаке воно життя у неї виявилося, такий сюрприз принесло. Ось так. Вміє Тетяна лише готувати, прибирати і за дітьми дивитися, нічим іншим в житті не займалася ніколи, якось так вийшло. Якщо їй зараз виходити, то тільки на важку фізичну роботу, та й зарплата у неї буде зовсім невелика. І він, знаючи все це, тепер її ось просто так покинув її одну з дитям.
– А з фінансів розмова була вже? Можливо, утримувати її буде, хоча б поки жінка на ноги встане? Хоч гроші якісь даватиме їй?
– Ну а як же, була розмова. Чоловік сказав, все буде по закону. Квартиру розділять вони з Тетяною навпіл. Якщо дуже пощастить, подруга купить собі і двом дітям маленьку однокімнатну квартиру де-небудь на околиці міста. Ну, він ще аліменти платитиме, скільки належить. Але на них втрьох вони точно не проживуть. Машина у них, виявляється, якось так там на фірму оформлена, дача – дошлюбне майно чоловіка лише. Ось так. Ну і що це, якщо не зрада?
Моїй колежанці дуже шкода свою подругу, але як допомогти їй вона зовсім не знає, заплутано все зовсім якось у неї. А та щодня телефонує їй і плаче, просить поради у неї. Що їй робити? Навіть не знаю, що й порадити. Який тут може бути вихід?
Фото ілюстративне.
