fbpx
Життєві історії
Теща мого брата прийшла до нас без попередження і почала говорити про те, щоб мама квартиру записала лише брату, щоб її доньці більше дісталося. Скільки б мій брат не старався, а мамі його дружини все мало – на машину їй додав, теплицю гарну купив, пральна машина зламалася – привіз нову, а тепер їй ще і квартири захотілося

Віру Олексіївну, тещу мого брата, ніхто в гості не запрошував, вона сама прийшла і відразу почала озвучувати свої бажання:

– Тепер Олег чоловік моєї дочки, значить і допомагати повинен тільки мені! Що ви до нього лізете постійно, дочку мою оббирати? – обурюється Віра Олексіївна.

– Хто дав Вам право підіймати голос на мене в моєму домі? – спокійно запитала мама у тещі мого брата.

– Що він Вам там купив? Сюди віддавайте! Де воно? – зажадала непрохана гостя.

– Мені від стіни відірвати водонагрівач? – з сарказмом запитала мама. – У Вас – дерев’яний будинок без водопроводу, і що Ви з ним будете робити? На стінку повісите, як трофей?

– Це – не Ваша турбота! Або віддавайте водонагрівач, або половину грошей за нього. Дозвольте Вам нагадати, що всі гроші в їх шлюбі є спільно нажитими! Отож віддавайте половину моїй дочці! – Віра Олексіївна простягнула руку.

Поки мама сперечалася з матір’ю дружини брата, я зателефонувала Олегові:

– Привіт! Тут до нас твоя теща прийшла, каже, щоб ми їй гроші віддавали. Водонагрівач хоче відібрати. Прийдеш, вгамуєш?

– Дружину відправлю. Нехай сама з своєю мамою розмовляє, – зітхнув брат і відключився.

Я зробила помилку – хотіла мамі допомогти, щоб брат тещу забрав, а зараз ця прийде і вони удвох будуть мамі набридати. Поки я розмовляла по телефону, теща брата пішла в ванну кімнату. Мама стояла і захищала водонагрівач, теща намагалася його дістати. Я постаралася заспокоїти її:

– Віра Олексіївна, ходімо чай поп’ємо, заспокоїмося, поговоримо нормально. Ви ж доросла цивілізована людина, а увірвалися в чужий будинок.

– Зараз мене ще вчити будуть! Чужий будинок – не зовсім! У зятя є тут частка, шоста частина, якщо я не помиляюся! Так що я, як член його сім’ї, маю повне право тут перебувати! Не віддасте водонагрівач, я до вас жити переїду!

Я вирішила поставити крапку в цьому непорозумінні:

– Може, досить уже? Самим потім соромно буде. Дітям в очі як дивитися будете? – запитала я.

– Нормально я буду їм в очі дивитися! Я захищаю їхні інтереси! Твоя мати постійно щось хоче від них! – завила теща брата.

– А ви не хочете? Син Вам на машину додав, теплицю гарну купив, пральна машина у Вас зламалася – мій син купив! Так що, Ви б мовчали, – заперечила мама.

– Це інше! Мене не стане, все доньці залишиться, вона у мене одна! А у Вас – двоє дітей! Спадщина ділитися буде! – не вгавала Віра Олексіївна. – От якби Ви весь спадок сину залишили – це інша справа. Навіщо Вашій доньці квартира? Вона до чоловіка нехай жити йде!

Ми ледь випровадили Віру Олексіївну з нашого дому. Дивні думки бродять в голові у тещі брата, дуже дивні! Як їй вистачає нахабства приходити в чужий дім і розпоряджатися чужим майном?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page