З своєю майбутньою свекрухою я познайомилася ще до весілля. До того, як я вийшла заміж, свекруха мені подобалася. Вона не втручалася в наші стосунки, не смикала сина, навіть коли ми рік жили без розпису. Ми знімали квартиру, були бідними студентами, що з нас було взяти? І зайняті постійно – навчання, робота, чоловік тільки і міг вибирати хвилинку, щоб поспілкуватися з батьками по телефону. А в гості до них приїхати – це взагалі недозволена розкіш.
Весілля, як такого, не було, та ми особливо і не засмучувалися: після навчання треба було назбирати грошей для бізнесу, а не кидати їх на вітер. Мій чоловік разом з його вірним другом відкрили свій автосервіс: буквально з гаража почали, потім орендували бокси, розкрутилися, зараз вже є і мийка, і шиномонтаж, і невеликий магазинчик із запчастинами. Достаток є, квартиру взяли в кредит, і п’ятирічний син вже є! За матеріалами.
Все, начебто, добре, у чоловіка навіть купа вільного часу останнім часом з’явилося, але саме через цей вільний час все і почалося.
Тепер мій чоловік при грошах, а значить його батьки вважають, що він повинен часто бувати у них, і їм допомагати. Зі свекром проблем немає, він тільки підбурювач: «Давай, синку, посидимо». І застілля влаштовує, після яких чоловік залишається ночувати у них і починається його обробка.
Під час таких візитів чоловік стає добреньким, дає обіцянки, які потім хоч розбийся – але виконати зобов’язаний. Людина слова! Свекруха це знає і починає: ось на ремонт гроші потрібні, а ще на дачі паркан покосився, приїхав би ти, синку, поправив. Ну і тому подібне, прохання не закінчуються.
Найгірше, після цих візитів до мами, наші сімейні плани руйнуються. Заплануємо на пікнік з’їздити – чоловікові треба їхати на дачу. Вирішили в оптовому базарі продуктами запастися – чоловік їде в будівельний магазин, щоб привезти за наші гроші батькам плінтуси з шпалерами. Планували похід в парк всією сім’єю заради сина – маму потрібно звозити до лікаря. Дід (свекор), сам везти не хоче, тому що терпіти не може всі ці поліклініки та лікарні.
Я спочатку думала, що все тому, що чоловік залишається з ночівлею, але ні, у свекрухи стали рости апетити і потреби, і навіть годинний приїзд до рідної домівки додає масу проблем. А ось при мені, якщо чоловік з мамою говорить по телефону, він може сказати їй тверде «ні». Тому вона його до себе і викликає.
Я б слова не сказала, якби батьки були старі і немічні, але свекру 63, а свекрусі навіть 60 років немає, вони ще доволі активні. Я до них не їду, та й вони мене не кличуть, знають, що при мені всі їхні плани зваляться. Тим більше, їх примхи стали позначатися вже на роботі їхнього сина: чоловік у товариша просить більше вільного часу для батьків, а той уже став ображатися: він теж хоче відпочити, а контроль на сервісі можна послаблювати.
Я намагалася це донести свекрусі по телефону, але вона вважає, що я перегинаю палицю і просто вередую. Каже: «Це твій чоловік, але наш син! Ми теж маємо право на його допомогу і увагу».
Сиджу і думаю, що треба якось хитро чоловіка відвадити від цих поїздок, нехай він їде тільки в екстрених випадках. Інакше, я можу втрати сім’ю. Тільки як це зробити?
Фото ілюстративне – lady.tut.by.
