Тато з мамою мої ще й не дуже такі старі люди. Мамі моїй 59 років, а батьку – 63. Та майже кожного разу, як ми з ними бачимося мама мені постійно натякає на те, що я її доглядатиму з татом, бо вона не хоче, щоб мій брат з невісткою жили з нею на старості років.
Останнім разом тільки чую від неї розмови, що про її старість і мій догляд за нею. Я завжди мовчу, говорю, що все в Руках Божих, але мама знову і знову повертається до свого.
Мама постійно говорить, що я донька і це мій обов’язок доглянути батьків, але ж у неї ще є син, це має бути наша спільна справа. Чому вона надіється лише на мене.
Справа в тому, що у моїх батьків відносини з невісткою не дуже склалися, але ж до чого тут брат мій – Роман. ми маємо спільно дбати про батьків на старості років. Чому це має робити лише донька, невже це лише мій обов’язок?
Я зараз мамі нічого не хочу говорити, для чого ще зараз сперечатися з нею. Батьки мої ще в розквіті сил, ще самі все можуть робити для себе, а як прийде час, то ми з братом маємо самі вирішити, як нам тоді чинити.
Лише мій чоловік нічого не каже, коли я з ним говорю про це, бо за своїми батьками він не доглядає. А вже декілька років це робить сестра.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – socialinform.
