Я все життя мріяла жити в місті і робила все залежне від мене для того, щоб моя мрія збулася. Народилася я і виросла в селі, жили ми з мамою, і нам не завжди було легко, адже жили ми дуже бідно.
Тому я дала собі обіцянку, що зможу вирватися з цих злиднів, в яких ми постійно жили. Для цього я спочатку добре вчилася в школі, а потім поступила в університет.
Я розуміла, що у мами немає грошей на те, щоб оплатити моє перебування в місті, тому з перших днів навчання почала підробляти. Я чіплялася за будь-яку роботу, не цуралася навіть прибирання, тому що мені дуже були потрібні гроші.
Закінчивши університет, я влаштувалася на роботу. Мені пощастило, бо я потрапила в дуже хорошу фірму, де переді мною відкривалося багато перспектив.
Своїм шансом я вирішила скористатися по повній, приходила на роботу першою, і виходила останньою. До 30-ти років я вже майже заробила на квартиру.
Але житло я ще не встигла купити, тому що мій наречений нарешті зробив мені пропозицію, і ми ще не вирішили, де будемо жити після того, як ми одружимося.
Олег, мій наречений, людина не бідна, у нього є квартира, тому я не поспішала купувати ще одну, думала, що ми разом вирішимо як буде краще.
Та мої плани дещо раптово змінилися. Захворіла моя мама, вона практично злягла, і треба було комусь її доглядати. А оскільки у мами нікого, крім мене, не було, то я взяла на місяць відпустку за свій рахунок і поїхала в село.
Там я уже зрозуміла, що ситуація надто серйозна, і що залишити маму я вже не зможу. Я попросила Олега, щоб він приїхав до нас. При зустрічі я йому пояснила, що мушу залишитися з мамою, але він мене не зрозумів, сказав, що в такому випадку ніякого весілля не буде і ми розходимося.
Сумувати за ним мені було ніколи, весь свій час я присвячувала мамі, доглядала за нею, шукала хороших фахівців, які могли б поставити її на ноги.
Одного разу мені порадили лікаря, який саме займається такими проблемами, як у моєї мами, але до нього важко потрапити. Я зробила все, аби він нас прийняв, і через кілька місяців моя мама пішла на поправку.
Лікар цей справді зробив чудо, мама майже одужала. Я була просто щаслива. І не тільки через маму. У мене неочікувано зав’язалися стосунки з Тарасом, маминим лікарем. Він зізнався, що я відразу йому сподобалася, але він боявся, що у мене вже є наречений або чоловік.
Але одного разу він випадково став свідком не дуже приємної сцени. Ми з мамою якраз були в лікарні, і до мене приїхав Олег. Він просив мене залишити маму, найняти їй сиділку, і повертатися з ним в місто до колишнього життя. Та я йому відповіла, що ніколи так не вчиню з рідною мамою.
Лікар все це почув, і на наступний день покликав мене на каву, і за розмовою зізнався у своїх почуттях. Я не знала, що йому відповісти, але щось мені підказувало, що йому треба дати шанс.
І я не помилилася, бо незабаром Тарас зробив мені пропозицію і ми одружилися. Вирішили, що будемо спільно будувати будинок, в який обов’язково заберем і мою матусю.
Ось так, щастя знайшло мене там, де я зовсім його і не чекала.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
