– Ой, синочку, а я казала тобі, що не добре ти вчинив, коли від Марини пішов, вона ж тебе так любила, з біди витягла, а ти її на іншу проміняв. Тепер от і до тебе бумеранг прилетів, – голосила Галина, коли побачила свого сина у себе на порозі з валізами.
– Мамо, годі, не починай, – перервав її голосіння Тарас. – Ти мені краще скажи – приймеш, чи мені у друзів притулку шукати?
– Тарасе, тобі скоро 40 років, а ти досі від однієї дружини бігаєш до іншої. І не набридло тобі? – раптом втрутився в розмову батько, який зазвичай мовчав. Це мама могла собі дозволити повчати сина, а тато завжди вважав, що він має свою голову на плечах, от тепер нехай і думає.
Тарас відразу пішов в свою кімнату. Батьківська квартира хоч і була невелика, всього дві маленькі кімнати, та чоловік знав, що звідси його не виженуть, бо це батьки – вони завжди все розуміють і все прощають, не те що його дружини – спочатку одна вигнала, а потім і інша.
В молодості Тарас наробив багато помилок, йому так хотілося вирватися з тотальної бідності, в якій вони жили, що він назичив грошей, заліз в борги, а віддавати не було звідки.
Тоді він зустрічався з Мариною, її мама була заробітчанкою, і коли зрозуміла, що майбутній зять має великі проблеми – допомогла йому виплатити позики. А згодом і весілля відгуляли, теща впустила молодят у свою трикімнатну квартиру.
Здавалося б, що ще треба для щастя? Живи і радій. Але Тарас загуляв, думав, що дружина про це не дізнається. Але його нова пасія оголосила, що вона дитину чекає, і тому Тарас має з нею одружитися.
Розлучення було важким. Марина плакала, вона не розуміла, за що їй все це? Адже вона любила свого чоловіка, допомогла йому у скрутний час, була йому вірною, от тільки не змогла йому спадкоємця подарувати. А інша змогла, тому і забрала у неї чоловіка.
Тарас з приводу розлучення переживав не сильно, ну була у нього одна дружина, тепер буде інша – що тут такого? Хіба він перший, хто так зробив?
Лариса, так звали другу дружину, виявилася не такою доброзичливою, як перша. Не захотіла її приймати свекруха – вона викреслила її з свого життя, і не пускала до неї сина.
Тарас мав вчасно приходити з роботи, і всі гроші віддавати дружині. До того ж, Лариса виявилася дуже ревнивою, і забороняла Тарасу зустрічатися з колишньою дружиною навіть у справах.
– Тепер ви чужі люди, і нема чого тобі з нею спілкуватися, – заявила Лариса.
Та Тарас відчував провину перед першою дружиною, до того ж, він був їй винен гроші, і час від часу він спілкувався з Мариною. А Лариса була категорично проти.
Одного разу вона не витримала і виставила Тараса за двері, мовляв, терпіти йому вона більше не збирається, бо нема за що. А той не придумав нічого кращого, як прийти до батьків.
Марина, може б його і прийняла назад, бо не зважаючи на все, вона його ще любила, навіть себе винила в тому, що все так сталося, адже вона йому дитину не народила, але теща була категорично проти – вона сказала, що такого зятя вона бачити в себе не хоче.
А рідна мама хоч і покартала, але прийняла, а що мала робити, адже це рідний син.
Накрутив Тарас в житті такого, що вже і сам не розбереться. Але якось воно та й буде, добре, що хоч є куди вернутися, бо ці жінки – зовсім не надійні.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
