Ця історія сталася давно, в одному невеликому містечку. Молода сімейна пара, оселилися там будучи в гуртожитку. Подружня пара, він – будівельник, вона – медсестра, жили душа в душу. Через рік в них на світ з’явилась трійня. Три гарних хлопчики. За дивним збігом обставин, на одній сходовій клітині, з молодою парою, жила інша сім’я, у яких тільки пів року тому, з’явилась також трійня, але дівчаток. Для невеликого містечка, такі події були як свято. Малята були гарненькими і кожен раз, коли сімейні пари зустрічалися в під’їзді – обов’язково обмінювалися вітаннями і зупинялися поговорити про дітей. Хлопчиків назвали – Денис, Артур і Вадим. А дівчаток звали – Світлана, Наталя й Ольга. Вони любили всіх своїх хлопчаків однаково. З часом діти пішли до школи. Всі в один клас.
Минали роки і вже в старших класах Денис почав зустрічатися з Ольгою, Артур з Наталею, Вадим зі Світланою. Коли хлопцям виповнилося вісімнадцять, всі в трьох пішли в армію. А дівчата пообіцяли їх дочекатись.
Час минав, два роки пролетіло швидко, і ось хлопці вже повернулись додому, а дівчата, як і обіцяли їх дочекались. На той час, сестри навчались в інституті.
Першими одружились Артур з Наталею, а через рік, весілля в один день відзначили Вадим зі Світланою, та Денис з Ольгою. Такого весілля в тому містечку ще не бачили. А молоді були настільки схожі, що їх неможливо було відрізнити.
Через пів року у Артура з Наталею з’явилась двійня – Руслан і Людмила. А ще через рік у Вадима зі Світланою з’явився син, а у Дениса з Ольгою донька. Ця донька – я.
От такі буває подарунки підносить доля, життя прикрасне, і сповнене добром. Головіне вміти його бачити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – fonstola.ru
