Я життя прожила, мені вже 65 років, і я багато бачила, але все одно, свою дочку я не розумію.
Так склалося, що у нас з чоловіком є лише одна дитина, дочці 44 роки, і довший час у неї зовсім не складалося особисте життя.
Марійка наша в школі була відмінницею, потім закінчила університет з червоним дипломом, вивчилася, влаштувалася на роботу.
Там пропадала цілими днями, так схудла, що і дивитися на неї було страшно.
Ще поки вона жила з нами, то я ще дбала про неї, а потім вона пішла на знімне житло, то певно зовсім перестала собі готувати.
Коли Марійці виповнилося 30 років, я поїхала в Італію, пообіцяла, що допоможу їй квартиру купити, а то вона працює-працює, а відкласти з зарплати нічого не може.
Через 6 років я виконала свою обіцянку і купила дочці двокімнатну квартиру, допомогла з ремонтом і меблями також.
Я дуже сподівалася, що з появою власного житла у дочки налагодиться і особисте життя, адже ми з чоловіком дуже хотіли онуків.
Додому я не поспішала повертатися, бо вирішила, що і собі ще щось хочу заробити.
Чоловік мене підтримав, він давно мріяв про власний будинок, то ж ми продали свою квартиру і почали будівництво – я висилала гроші, а чоловік будував.
Влітку минулого року я приїхала додому, чоловік вже мене назад в Італію не пустив, сказав, що вже досить тих заробітків, нам на життя вистачить.
Ми стали жити в своєму будинку, дочка іноді до нас приїжджала на вихідні.
А перед Новим роком Марія приїхала до нас і повідомила, що зібралася заміж.
Спочатку новині ми дуже зраділи, але потім неабияк засмутилися.
Справа в тому, що наш майбутній зять, наречений дочки, вже був одружений, і в першому шлюбі у нього троє дітей!
Я просто не розумію, навіщо моїй дочці це?
Діти – це чудово, але батько має про них піклуватися, навіть якщо після розлучення вони залишаться з мамою.
А якщо моя дочка хоче створити з цим чоловіком сім’ю, то вона теж матиме певні обов’язки, як дружина вона буде змушена розуміти і підтримувати чоловіка, а значить, і дбати про його дітей.
Не розумію, навіщо Марійка в це вплуталася? Як на мене, краще б вона вже взагалі заміж не виходила, хоча, може і не варто так говорити.
Дочка каже, що любить цього чоловіка, а я не впевнена, що однієї любові лише досить, щоб створити міцну сім’ю.
Ми внуків хочемо, дочці 44 роки, в її обранця вже є троє дітей, і швидше за все, він не захоче ще, адже дітей треба ростити і забезпечувати.
Не можу ніяк заспокоїтись. Не розумію, чи це я неправильно реагую, чи ситуація і справді складна?
І що робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
