Мені 65 років, у мене є донька, якій 38 років. Леся одружена, має двоє дітей.
Я допомагаю їй чим можу, за що отримую постійну критику від родичів і сусідів.
Справа в тому, що мені самій жилося нелегко, тому я хочу, щоб хоча б у моєї доньки було щасливіше життя.
Мама народила мене в доволі пізньому віці, без чоловіка. Хто мій батько – я досі не знаю.
Можете собі уявити, як мені жилося в селі в 60-х роках, зі мною навіть ніхто дружити не хотів, бо я була безбатченком.
Я виросла, нареченого в своєму селі із зрозумілих причин я знайти не могла.
Я після школи влаштувалася на завод в обласному центрі, і там познайомилася з таким же хлопцем як я, з бідної родини.
Ми одружилися і стали жити в моєї мами. Грошей було небагато, хата стара, яка потребувала не те, що ремонту, а перебудови, бо валилася від вітру.
У нас народилася донечка Леся.
Через тотальне безгрошів’я у нас з чоловіком почастішали сварки, згодом дійшло до того, що він став пити.
У своєму шлюбі я жодного дня не почувалася щасливою, хіба що в перші роки. А потім рутина і безгрошів’я все зруйнували.
18 років тому я все залишила і поїхала на заробітки в Італію, бо в цьому бачила вихід із ситуації.
В нашій хаті вже просто неможливо було жити, а чоловікові було байдуже.
Я стала заробляти, і за гроші, які я висилала додому, дочка з зятем почали будувати будинок.
Леся вийшла заміж в 22 роки, відразу один за одним народила двоє дітей.
Поки вона сиділа з дітьми в декреті, про ніяку роботу і мови не могло бути.
А потім діти трохи підросли, але роботи в селі не було, щоб десь працевлаштуватися, треба було їздити в місто щодня, а я не хотіла, щоб внуки залишалися надовго без мами.
Одним словом, так ми вже звикли – я щомісяця висилаю доньці 900 євро, і за ті гроші вони з зятем і внуками і живуть.
Собі я залишаю 50-100 євро про всяк випадок, і все, складеного за душею я нічого не маю.
От за це мене родичі і друзі і картають, що я все життя дорослу доньку тягну, замість того, щоб про себе подумати.
А я щиро не розумію, що тут поганого? Що я роблю не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати