Ольго, Олег одружується, а ти хіба не приїдеш додому? – новину про весілля сина Ользі розповіла сестра. Прикро було матері, що син їй нічого не сказав. Олег у телефонній розмові пояснив, що вони з Веронікою просто розписуються, і не хотіли маму по дрібницях турбувати. Ольга думала кілька днів, не знала – їхати додому чи не їхати, та в останній момент таки вирішила їхати. В РАЦСі було всього кілька людей. Син не хотів зчиняти галасу, тому просто розписався з Веронікою
– Може ще не їдь, подумай, Ольго, – синьйора Анна, яка не на жарт перейнялася історією своєї бадантки, просила її залишитися. Ольга і сама не знала, що має
Навіть не знаю як тобі про це сказати, мамо, але ти не можеш більше з нами жити. Юля проти. Вона вважає, що молода сім’я має жити окремо, – сказав мені син і попросив, щоб я поставилася до цієї ситуації з розумінням. – А куди мені зараз йти? – перепитала я. – Не знаю. На перший час я можу квартиру допомогти тобі зняти, але далі, мамо, сама думай, – попередив Олексій
– Навіть не знаю як тобі про це сказати, мамо, але ти не можеш більше з нами жити. Юля проти. Вона вважає, що молода сім’я має жити окремо,
Лариса крутилася біля дзеркала перед виходом на роботу, і чекала, що чоловік, як завжди, їй зараз скаже, що вона у нього найкрасивіша, і що йому дуже пощастило. Та Павло мовчав, дивився у вікно, допиваючи чай, який сам собі зробив. – Я йду від тебе. Сьогодні зберу речі і поїду, – раптом сказав напівтихим голосом. У Лариси від почутого аж помада з рук випала. Вона не могла усвідомити, що чоловік, який ще вчора був ладен заради неї на все, сьогодні ось так просто заявляє, що між ними усе закінчено
Лариса крутилася біля дзеркала перед виходом на роботу, і чекала, що чоловік, як завжди, їй зараз скаже, що вона у нього найкрасивіша, і що йому дуже пощастило. Та
Нема чим тобі допомогти, мамо. Ти ж знаєш, яка зараз у нас ситуація. Ми самі наміщаємося на новому місці, я сама щодня думаю, звідки тут грошей узяти, – виправдовується моя донька по телефону. Людмила зараз в Канаді, виїхала вже більше року тому разом з своєю донькою. Я від неї нічого не вимагала, але запитала, чи не може вона мені зараз матеріально допомогти, бо мені лікуватися треба, і жити нема де, а зима наближається. А вона лише руками розводить, мовляв, нічим допомогти не можу
– Нема чим тобі допомогти, мамо. Ти ж знаєш, яка зараз у нас ситуація. Ми самі наміщаємося на новому місці, я сама щодня думаю, звідки тут грошей узяти,
Якось я передавала гроші через водія буса, а він так, жартома, каже: “Ваші діти на мій приїзд чекають більше, ніж на Ваш”. Я тоді не зрозуміла, про що він говорить, і лише тепер, коли приїхала, до мене дійшло – я своїм дітям не потрібна, їм потрібні лише мої гроші. Провели ми маму в останню путь, посиділи, пом’янули, і я стала збиратися. Сестра почала мене просити, щоб я залишалася у них ночувати, але я до дітей і внуків дуже хотіла. Та я навіть не уявляла, що ні син, ні донька мене у себе вдома не приймуть
– А на що ти сподівалася? Що про тебе хтось подумає? Може хоч зараз усе сама побачиш і зрозумієш, – картала мене моя сестра, коли я з валізами
Це моя мама, а отже і будинок мій! – заявив мені мій колишній чоловік, коли дізнався про волю своєї матері. Свекруха, усім на подив, зробила неочікуваний крок – переписала свій будинок на нашу з Олександром спільну доньку. Інший батько порадів би – бабуся записала своїй онучці хату, але це точно історія не про мого чоловіка. Він виявився проти. З претензіями він чомусь пішов не до своєї мами, яка прийняла таке рішення, а до мене
– Це моя мама, а отже і будинок мій! – заявив мені мій колишній чоловік, коли дізнався про волю своєї матері. Свекруха, усім на подив, зробила неочікуваний крок
В неділю у моєї родички, Ліди, був ювілей. Я спочатку не хотіла йти, і на те були серйозні причини, але потім передумала і пішла ненадовго. Скажу вам чесно, таких емоцій я давно не переживала, чоловік каже, що я навіть позаздрила іменинниці. Але я так не вважаю. Просто мені здалося, що Ліда влаштувала для мене показуху
В неділю у моєї родички, Ліди, був ювілей. Я спочатку не хотіла йти, і на те були серйозні причини, але потім передумала і пішла ненадовго. Скажу вам чесно,
Ти, синку, сам дивися, але мені здається – не пара вона тобі, тому думай добре, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха моєму чоловікові. Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він вже зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я сама була з міста, а Віктор з села, тож з його батьками я не була знайома. – Ти, синку, сам дивися, але мені здається – не пара вона тобі, тому думай добре, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха моєму чоловікові. Відтоді до них я майже не їздила, та одного разу таки довелося поїхати – у свекра був ювілей
Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він вже зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я сама була з міста, а Віктор
Цього року свято Миколая я провела з батьками та старшою сестрою Наталею. Наш тато – Микола, тому у цей день ми завжди збираємося разом. Починалося все чудово, але потім батьки заявили мені, що я маю віддати сестрі свою квартиру, бо їй потрібніше. – Олено, – сказав тато, – ми подумали, що, можливо, було б справедливо, щоб ти віддала свою квартиру сестрі. Вона потребує свого житла, а ти одна, тобі ж не треба багато
Цього року свято Миколая я провела з батьками та старшою сестрою Наталею. Наш тато – Микола, тому у цей день ми завжди збираємося разом. Починалося все чудово, але
До своєї свахи в гості я збиралася кілька років, бо бачила я її всього один раз, перед весіллям наших дітей. Але цього разу я приїхала у відпустку трохи швидше, зібралася і поїхала в село до Марії. Те, що я там побачила, мене неабияк вразило. Я тихенько залишила свасі на столі 500 євро, бо не могла вчинити по-іншому
До своєї свахи в гості я збиралася кілька років, бо бачила я її всього один раз, перед весіллям наших дітей. Але цього разу я приїхала у відпустку трохи

You cannot copy content of this page