op

– Звідки я тобі візьму гроші? Ти ж бачиш, що я не можу роботу собі знайти, – Іван байдуже відмахнувся від дружини, коли та сказала, що у них

– Андрію, а ти чув, що Наталя в село повернулася? – запитав молодший брат, зайшовши зранку на кухню. Андрій, який в цей час пив чай, і вже готувався

– Якщо тобі щось не подобається, я тебе не тримаю, можеш іти куди хочеш, – Марта відчинила двері і дала зрозуміти чоловікові, що її терпінню прийшов кінець. –

– Ось, Поліно, твоя кава, – каже подруга Інна, така ж заробітчанка. – Тістечко теж візьми, сподіваюсь, я взяла таке, як ти любиш. – Та я не хочу

– Ти не можеш тут жити, мамо, тому збирайся. У нас інших варіантів просто немає, – сухо і спокійно сказав Людмилі Вікторівні син і наказав брати з собою

– Анно, белла, що сталося? – Роберто не міг не помітити мого раптового занепокоєння. А я і справді стояла мов вкопана, ні кроку не могла зробити, ні слова

– Ось, Михайле, візьми, – каже Марія і дає сусіду 500 гривень. – Що це? – суворо запитав Михайло, та так, що у нього аж вус припіднявся. –

– Де ти була? – з докором глянула на мене донька, коли я повернулася додому. Ірина глянула на сумки і скривилася: – Мамо, ти що, знову на ринок

– Не для того я ростив нашу єдину донечку, щоб зараз її віддати заміж за цього пройдисвіта, – твердо заявив Макар. Марія знала, що якщо чоловік вже прийняв

– А чого так далеко, сину, чому ви не хочете в селі весілля робити? – спробувала я вирішити цю проблему ще по телефону, коли мій єдиний син мені