op

Коли Алла повернулася в село, всі дивувалися, що вона приїхала одна, а не з чоловіком, але прямо запитати її ніхто не міг, тільки бачили, що ходить вона сама,

– Розказуй, Марійко, як живеш. Чого не дзвониш мені? Загордилася? – тітка Зоя з ропашілими щоками зняла з себе плащ і без запрошення попрямувала на кухню. Бачу, моя

– І що він собі таке вибрав? Вона навіть борщ не вміє зварити, – Ганна намагалася стримуватися, але давалося їй це важко. Син одружився, привів невістку додому, і

– Скільки ти з собою грошей привезла, Марино? – питає мене чоловік. – Петре, я ще сумки розкласти не встигла, а ти вже про гроші. Краще б ти

– От як це ти не можеш? Ти ж молодша донька, хто як не ти маму догляне? – казали Валентині дві її старші сестри, коли вона теж вирішила

– Щось сталося мамо? Чого ти дзвониш? – перелякано питає син, коли побачив, що я йому телефоную. Перед тим я довго я дивилася в вікно, після того, як

– Мамо, гроші треба, – каже мені син. – І тебе, сину, вітаю з святом! – кажу. – А цього разу на що гроші потрібні? – Я тут

– Не вдасться тобі це зробити, не варто ворушити минуле, – каже мені мій чоловік. – Марто, ти ж розумієш, що забагато часу пройшло. – Я все розумію,

– Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде.

– У мами фінансові проблеми, Вадиме, нам треба скинутися і допомогти мамі, – кажу. – Великдень скоро, ми не можемо її залишити. – Софіє, ти знову щось вигадуєш.