Головна

op

Все весілля Антон не зводив очей з Лесі, вважаючи, що вона досі його любить, і тому не вийшла заміж. Але незабаром він побачив, що Леся весь час танцює з якимось незнайомцем. Тим незнайомцем був Андрій, давній знайомий батька нареченої. Він давно живе в Німеччині, але приїхав на весілля і одразу звернув увагу на Лесю. Вони швидко знайшли спільну мову, і виявилося, що обоє мріють про сімейне щастя. Антон намагався привернути до себе її увагу, але безуспішно. – Ти не забула мене? – запитав він Лесю. – Ні, давно забула. Ти в минулому, і як відомо, двічі в одну річку не ввійдеш
Життєві історії 0
Після святкування свого 45-річчя Леся вирішила, що пора щось змінювати в житті. Вона звернулася до сестри, з якою завжди підтримувала теплі стосунки, і поділилася з нею своїми планами.
Про те, що Юрко любить Катерину, знали всі в селі. Від старих бабусь на лавочках до молодиць на ринку – усі були певні: весілля буде, бо ж так гарно вони разом виглядали. Тому новина про те, що Юрій бере за дружину Юльку, доньку місцевих багатіїв, була наче грім серед ясного неба. – Ти чула? – шепотілися жінки біля магазину. – Юрко ж до Юльки сватів заслав! – Та не може бути! Він же на Великдень у Катерини сватався, її батьки гостей приймали! – А бач, яке діло… гроші, може, тут не останнє слово сказали
Життєві історії 0
Про те, що Юрко любить Катерину, знали всі в селі. Від старих бабусь на лавочках до молодиць на ринку – усі були певні: весілля буде, бо ж так
Не соромно тобі, мамо? – обурювалися діти. – Ми від чужих людей дізналися, що ти таке задумала! Тобі що, не вистачає? Хата є, все є – живи і радій. Навіщо чужого чоловіка до себе в хату вести? Галина ніколи не почувалася так незручно, як тоді. Вона сиділа, як школярка перед дітьми, і намагалася пояснити, що Петро не чужий для неї, і вони давно знайомі, а те, що зараз зійшлися, – це вже викрутаси долі. Насправді вони з Петром зналися давно. У двадцять років Галина зустріла Петра на дискотеці, коли хлопці з сусіднього села приїхали до них на вечірку. Петро був настільки красивим, що його всі називали Сонечком: світле кучеряве волосся і блакитні очі, в яких неможливо було не закохатися
Життєві історії 0
Діти завжди знаходили для себе причини не приїхати до Галини, але коли дізналися, що мама збирається виходити заміж, то раптом всі троє з’явилися. І час для цього знайшовся,
Доню, не роби з себе тінь, – не раз повторювала Вірі мати. – Ти поставила чоловіка на п’єдестал, а себе зовсім занедбала. Запам’ятай мої слова: люблять тих, хто любить себе. Він крила розправить, випурхне з вашого гнізда, а ти залишишся ні з чим. Віра лише всміхалася у відповідь. Вона не хотіла слухати попереджень. Одного разу мати навіть дала їй гроші й порадила піти в перукарню, купити гарне вбрання, адже на роботі Павла завжди оточували молоді привабливі жінки. Та Віра зробила інакше: у магазині вона купила чоловікові новий костюм. – Йому ж це потрібніше, – пояснювала вона. – Він щодня серед людей. А я вдома, нащо мені прикрашатися
Життєві історії 0
Подружжя Віри та Павла знали не лише в їхньому місті, а й у навколишніх селах. Павло Іванович мав повагу, яку заробив роками роботи в органах влади. Люди вірили
Досить, Зоє, – раптом сказав Іван. – Не обманюй людей. Ми живемо добре, і ти це знаєш. За столом запала тиша. Усі звикли, що Іван мовчазний і ніколи не перечить дружині. Але цього разу він не зупинився: – Будинок нам обійшовся у шістдесят тисяч доларів. Ремонт – ще сорок. Меблі – тридцять. Подвір’я – двадцять п’ять. Авто з салону – тридцять. І я вже не кажу про твої шуби та золоті прикраси. То які ми бідні? Він пішов до шафи й виніс старий зошит, там його записи – кожна копійка, яку заробив і витратив, за роки важкої праці. Гості були вражені: не лише сумами, а й тим, як докладно чоловік усе занотовував. Зоя ж сиділа з червоним обличчям. Вона ніколи й не підозрювала, що чоловік так ретельно фіксує їхні витрати
Життєві історії 0
Зоя завжди вважала себе доброю господинею й турботливою жінкою, але мала одну слабкість – надто вже любила гроші. Для неї вони були не просто засобом до існування, а
Грошей у Віри не було, Василь теж не міг допомогти. Але він запропонував просте рішення: – Продавай живність, їдемо в місто. Знімемо квартиру, роботу знайдемо. А хату нехай вони доглядають, тепер їхня черга. Так у житті Віри вперше настала її власна пора – пора щастя. Вони з Василем переїхали в місто, орендували квартиру і тихенько собі жили. А хата в селі, на жаль, почала занепадати, бо родичі, які звикли приїжджати туди лише по продукти і щоб відпочити, навіть уявлення не мали, скільки треба прикласти зусиль, щоб хата в селі не занепадала, а жила. Винною у всьому вони зробили старшу сестру, яка на їхню думку, не виконала волю матері, а погналася за примарним щастям
Життєві історії 0
Народитися старшою дитиною – це не завжди привілей. У Віри, по суті, вибору не було: вона з’явилася першою, довгоочікуваною донечкою для своїх батьків. Василь та Олена майже десять
Руслан зачинив двері за собою, ніби не було всіх цих 15-ти років шлюбу. – Ти мені більше не потрібна, – холодно сказав він Наталі. – Сама знаєш, що є інша. Він дав Наталі два тижні на те, щоб зібратися і покинути його квартиру. Тим часом він вирушив жити до своєї нової обраниці. Коли в житті Наталі одне чорне випробування змінювалося іншим, ще темнішим, вона відчувала, що її життя більше не має шансів на щастя. Вона знала про нову жінку у житті Руслана, але сподівалася, що все зміниться, коли народить дитину
Життєві історії 0
Руслан зачинив двері за собою, ніби не було всіх цих 15-ти років шлюбу. – Ти мені більше не потрібна, – холодно сказав він Наталі. – Сама знаєш, що
Ти сама винна, – не раз говорила їй сестра, у якої було троє дітей. – Якби хотіла дітей, треба було раніше про це думати, а не в 45, коли твої ровесники вже з онуками. Ліда знала причину того, чому сестра не вийшла заміж, але вважала, що цей етап вже треба забути. – А ти навіщо чекала на Сергія? Чому відмовляла іншим чоловікам, які тобі сваталися? – не вгамовувалася Ліда. Марта мовчала, бо сама не розуміла, чого вона чекала. Виявилося, що вона була однолюбкою. Всі ці роки її серце належало лише Сергію, а коли він одружився з іншою, вона закрилася в собі і більше не могла полюбити нікого
Життєві історії 0
Марта отримала зарплату і одразу вирушила в торговий центр. Вона хотіла прикупити щось нове і стильне на осінь. Гроші були, а на себе вона завжди витрачала без жалю.
Ярославо, а може, настав час припинити цю ворожнечу? У нас тепер онучка, діти чекають, давай підемо до них, на хрестини! – намагався вмовити Петро дружину, щоб вона все ж пішла на свято до сина з невісткою. – Ніколи, чуєш? Моя нога не ступить на їхній поріг, – різко і твердо відповіла Ярослава. Коли їхній єдиний син Руслан закохався в бідну сусідку, сирітку Галину, Ярослава, відома своєю господарською вдачею в селі, одразу ж заявила, що не підтримує його вибору
Життєві історії 0
– Ярославо, а може, настав час припинити цю ворожнечу? У нас тепер онучка, діти чекають, давай підемо до них, на хрестини! – намагався вмовити Петро дружину, щоб вона
Анна сиділа на ліжку в лікарняній палаті, дивлячись у вікно на сірі хмари. Вона залишилась одна. Чому? Це питання не давало їй спокою вже кілька днів. Всі її діти, які жили в одному районі, навіть не зателефонували, не приїхали. “Як так вийшло?” – думала Анна, згадуючи, як вона, молода і сповнена сил, бігала по дому, готуючи їжу, допомагаючи дітям з уроками, намагалася зробити для них все можливе і неможливе. Але тепер вона стала непотрібною
Життєві історії 0
Анна сиділа на ліжку в лікарняній палаті, дивлячись у вікно на сірі хмари. Вона залишилась одна. Чому? Це питання не давало їй спокою вже кілька днів. Всі її

You cannot copy content of this page