Головна

op

Одного вечора Василь, прийшовши додому, оголосив, що їде у відрядження на десять днів. Серце Марії стиснулося, але що вона могла зробити? Чоловік уже все вирішив. Коли Василь повернувся, його вигляд був зовсім іншим – засмаглий і радісний. Входячи в будинок, він з порогу сказав: Маріє, дякую за тридцять років любові та турботи. Ми разом пройшли через багато, і ти подарувала мені двох чудових доньок. Але я зустрів іншу, давно. Ми разом уже сім років. Я чекав, поки наші дівчатка підростуть. Я її люблю, і ти знаєш, що коли я люблю, то це назавжди. Вона молодша за мене майже на двадцять років і пережила чимало горя. Не можу її залишити, розумієш
Життєві історії 0
Марія вже не могла зрозуміти, що відбувається в її житті. Чоловік давно перестав ділитися своїми думками, не приходив додому на вечерю, хоча вона завжди готувала для нього найсмачніші
Однієї неділі батьки зателефонували: – Синку, приїдьте з Оленкою, треба серйозно поговорити. – Щось трапилось? – стривожився він. – Ні-ні, все добре, просто ми з батьком прийняли важливе рішення і хочемо його повідомити. Приїхали. За столом – уся сім’я: батьки, Наталя з донькою. Оленка ще з порога відчула, що пахне напругою. Після чаю Петро Іванович прокашлявся, наче налаштовуючись на непросту розмову: – Діти, слухайте нас уважно. Ми вже старіємо, хворіти почали, сили не ті. Хочемо, щоб усе було справедливо
Життєві історії 0
Валерій з Оленкою вже понад десять років жили у своєму невеликому, але затишному будинку. Він працював інженером, вона – викладала англійську в ліцеї. Жили скромно, але вистачало на
Наближалося 25-річчя шлюбу, і Галина сподівалася, що це буде великий святковий день, на який збереться вся родина і друзі. Та коли вона запропонувала Павлові відсвяткувати це, він одразу відмовився. Гроші потрібні, а свято не таке вже й важливе, мовляв. Це дуже засмутило Галину. Як можна так ставитися до святкування важливої події? І гроші – хіба вона просила їх у Павла? Вона сама вже рік працювала додатково, відклала гроші на святкування. І заощадила близько 25 тисяч гривень – цього було б достатньо. Павло не захотів святкувати, і Галина вирішила, що хоча б подарує йому щось на пам’ять – новий мобільний телефон
Життєві історії 0
Галина давно мріяла, що 25-річчя її шлюбу стане справжнім святом для неї та її чоловіка. Зрештою, коли, якщо не зараз, бо ж живе все життя для інших? Діти
Надія сиділа на старому дивані в залі, притуливши до грудей вишиту мамину подушку. Сльози котилися щоками, а в голові стугоніло одне-єдине питання: чому саме з нею так? Вона давно знала, що їхнє подружнє життя з Андрієм уже не таке тепле, як колись. Але не могла навіть уявити, що він наважиться на таке – привезти в їхній дім свою колишню дружину разом із дитиною. – Мамочко… – тихо схлипувала Надія, – ти розумієш, він каже, що це тимчасово… що їм нема де жити… але ж то його колишня! І дитина… Я ж не проти дітей, але… це ж не моя дитина, мамо! Як я маю з нею під одним дахом жити
Життєві історії 0
Надія сиділа на старому дивані в залі, притуливши до грудей вишиту мамину подушку. Сльози котилися щоками, а в голові стугоніло одне-єдине питання: чому саме з нею так? Вона
Життя на орендованій квартирі виявилося не таким простим. Ілля відмовлявся платити за оренду, заявивши, що в нього є місце вдома, і що дружина вигадує проблеми. Через пів року Мар’яна зрозуміла, що її шлюб не має майбутнього, і подала на розлучення. Однак життя в місті їй дуже сподобалося, і вона зрозуміла, що це дає набагато більше можливостей. Не бажаючи повертатися в село, вона попросила батьків продати один з будинків і допомогти їй придбати квартиру в місті. Але батьки відмовили, образившись на доньку за те, що вона не оцінила їхніх старань. Зрозумівши, що залишатися тут їй більше нічого не дасть, Мар’яна зателефонувала сестрі за кордон і попросила знайти роботу
Життєві історії 0
У понеділок Мар’яна отримала дзвінок від подруги Вікторії: – Ну, Мар’янко, розповідай, як пройшло вчорашнє сватання? Які новини від батьків? – Та нічого особливого, – відповіла Мар’яна, зітхнувши.
Все весілля Антон не зводив очей з Лесі, вважаючи, що вона досі його любить, і тому не вийшла заміж. Але незабаром він побачив, що Леся весь час танцює з якимось незнайомцем. Тим незнайомцем був Андрій, давній знайомий батька нареченої. Він давно живе в Німеччині, але приїхав на весілля і одразу звернув увагу на Лесю. Вони швидко знайшли спільну мову, і виявилося, що обоє мріють про сімейне щастя. Антон намагався привернути до себе її увагу, але безуспішно. – Ти не забула мене? – запитав він Лесю. – Ні, давно забула. Ти в минулому, і як відомо, двічі в одну річку не ввійдеш
Життєві історії 0
Після святкування свого 45-річчя Леся вирішила, що пора щось змінювати в житті. Вона звернулася до сестри, з якою завжди підтримувала теплі стосунки, і поділилася з нею своїми планами.
Про те, що Юрко любить Катерину, знали всі в селі. Від старих бабусь на лавочках до молодиць на ринку – усі були певні: весілля буде, бо ж так гарно вони разом виглядали. Тому новина про те, що Юрій бере за дружину Юльку, доньку місцевих багатіїв, була наче грім серед ясного неба. – Ти чула? – шепотілися жінки біля магазину. – Юрко ж до Юльки сватів заслав! – Та не може бути! Він же на Великдень у Катерини сватався, її батьки гостей приймали! – А бач, яке діло… гроші, може, тут не останнє слово сказали
Життєві історії 0
Про те, що Юрко любить Катерину, знали всі в селі. Від старих бабусь на лавочках до молодиць на ринку – усі були певні: весілля буде, бо ж так
Не соромно тобі, мамо? – обурювалися діти. – Ми від чужих людей дізналися, що ти таке задумала! Тобі що, не вистачає? Хата є, все є – живи і радій. Навіщо чужого чоловіка до себе в хату вести? Галина ніколи не почувалася так незручно, як тоді. Вона сиділа, як школярка перед дітьми, і намагалася пояснити, що Петро не чужий для неї, і вони давно знайомі, а те, що зараз зійшлися, – це вже викрутаси долі. Насправді вони з Петром зналися давно. У двадцять років Галина зустріла Петра на дискотеці, коли хлопці з сусіднього села приїхали до них на вечірку. Петро був настільки красивим, що його всі називали Сонечком: світле кучеряве волосся і блакитні очі, в яких неможливо було не закохатися
Життєві історії 0
Діти завжди знаходили для себе причини не приїхати до Галини, але коли дізналися, що мама збирається виходити заміж, то раптом всі троє з’явилися. І час для цього знайшовся,
Доню, не роби з себе тінь, – не раз повторювала Вірі мати. – Ти поставила чоловіка на п’єдестал, а себе зовсім занедбала. Запам’ятай мої слова: люблять тих, хто любить себе. Він крила розправить, випурхне з вашого гнізда, а ти залишишся ні з чим. Віра лише всміхалася у відповідь. Вона не хотіла слухати попереджень. Одного разу мати навіть дала їй гроші й порадила піти в перукарню, купити гарне вбрання, адже на роботі Павла завжди оточували молоді привабливі жінки. Та Віра зробила інакше: у магазині вона купила чоловікові новий костюм. – Йому ж це потрібніше, – пояснювала вона. – Він щодня серед людей. А я вдома, нащо мені прикрашатися
Життєві історії 0
Подружжя Віри та Павла знали не лише в їхньому місті, а й у навколишніх селах. Павло Іванович мав повагу, яку заробив роками роботи в органах влади. Люди вірили
Досить, Зоє, – раптом сказав Іван. – Не обманюй людей. Ми живемо добре, і ти це знаєш. За столом запала тиша. Усі звикли, що Іван мовчазний і ніколи не перечить дружині. Але цього разу він не зупинився: – Будинок нам обійшовся у шістдесят тисяч доларів. Ремонт – ще сорок. Меблі – тридцять. Подвір’я – двадцять п’ять. Авто з салону – тридцять. І я вже не кажу про твої шуби та золоті прикраси. То які ми бідні? Він пішов до шафи й виніс старий зошит, там його записи – кожна копійка, яку заробив і витратив, за роки важкої праці. Гості були вражені: не лише сумами, а й тим, як докладно чоловік усе занотовував. Зоя ж сиділа з червоним обличчям. Вона ніколи й не підозрювала, що чоловік так ретельно фіксує їхні витрати
Життєві історії 0
Зоя завжди вважала себе доброю господинею й турботливою жінкою, але мала одну слабкість – надто вже любила гроші. Для неї вони були не просто засобом до існування, а

You cannot copy content of this page