op
— Люба моя, у нашому домі звикли бачити людей іншого польоту, а не дівчат у сукнях з розпродажу, яким тільки безпритульним собакам хвости крутити! Лариса Павлівна повільно обвела
— Спилюйте геть ці старі вишні та горіх під самий корінь, тільки тінь на мій газон кидають і сміття розносять, — пролунав над подвір’ям самовпевнений чоловічий голос якраз
— Доню, ти ж доросла людина, пора повертати борги: я тебе виростила, вигодувала, а тепер твоя черга мене утримувати й щомісяця давати кошти на життя! Ці слова пролунали
— Моя Галина вже як той старий перевірений віз: скрипить, тягне, але куди ж вона подінеться з нашого подвір’я! Ярослав відкинувся на високу різьблену спинку стільця, задоволено поплескав
— Червона риба тільки для рідних онуків, а для твоїх он є вчорашній суп, — спокійно сказала свекруха, навіть не підводячи голови від плити. Ці слова пролунали в
— Скинь грошей на пальне, бо до зарплати не дотягну, — прочитала я на екрані телефона саме тоді, коли вибивала чек літньому дідусеві за сердечні краплі. Зарплата в
— Дякую тобі, звичайно, це неабиякий подарунок. Та забирай оце блискуче залізо назад у місто, онучку, а мені купи звичайного тракторця з плугом, бо нащо воно мені під
— Наталко, сиди і слухай: ми робимо тобі королівський подарунок, ми всім сімейством їдемо до тебе святкувати твій ювілей! Саме цими словами моя рідна сестра вибила в мене
– Добре тобі, Дарино, живеш собі за плечима мого сина в усьому готовому, ні про що голова не болить, – мовила Ганна Петрівна, неквапливо накладаючи салат у порцелянову