Своїй єдиній доньці батьки залишили свій будинок в селі, який стояв пусткою і занепадав, але рік тому сусідка запитала, чи можна, щоб в той будинок переїхав її родич з двома дітками. Обіцяла, що він платитиме оренду, але Софія відмовилася від грошей. У неї була умова, щоб чоловік дивився за будинком і подвір’ям, щоб воно не заростало бур’янами. В село Софія не любила їздити, але цього разу вирішила заїхати додому, подивитися як справи у її пожильців, та й нарешті познайомитися. На подвір’ї її зустрів молодий і доволі красивий чоловік, поряд з яким бігало двоє маленьких дітей
– Вас звільнено, Софіє Володимирівно, – суворим голосом без нотки співчуття сказав начальник, який своїм рішенням в одну мить перекреслив всі попередні досягнення успішного керівника відділом. А все
Останні роки я працюю за кордоном, то гроші у мене є, бо я їх заробила, але це аж ніяк не означає, що я маю їх сестрі зичити чи давати. 10 тисяч євро – це ж величезна сума. І як вона мені, цікаво, їх повертати збирається? Проте Світлана мені заявила, що я мушу їй ці гроші дати, бо я їй винна. Оце так заявочка, я від своєї сестри такого точно аж ніяк не сподівалася
– Мені гроші потрібні, 10 тисяч євро. Ти ж мені їх позичиш? – каже сестра. І головне, Світлана так спокійно про це говорить, наче мова йде про тисячу
Моя невістка Люба завжди трималася від мене відсторонено, ніколи в село до мене не приїжджала, і до себе не запрошувала. З самого початку вона дала мені зрозуміти, що не хоче спілкуватися, тому я вирішила не нав’язуватися. Для мене було важливо те, що вони з моїм сином добре живуть. І я б ніколи не повірила, що саме біля неї я прихилю на старіть свою голову
Моя невістка Люба завжди трималася від мене відсторонено, ніколи в село до мене не приїжджала, і до себе не запрошувала. З самого початку вона дала мені зрозуміти, що
Я і справді не розумію, що змінилося, і чому мої діти підняли такий шум? Останніх 17 років мене вдома не було, я була в Іспанії на заробітках, тож з чоловіком ми давно стали чужими. Тепер я повернулася додому і квартиру в місті для себе придбала, але я хочу жити сама в ній, вважаю, що маю таке право. Офіційно розлучатися я не хочу, забагато мороки. Треба буде через суд все майно ділити, а навіщо мені ці зайві клопоти? Я заміж ще раз не збираюся. Та й чоловік за 17 років вже якось призвичаївся, напевно. То з чого діти і він зараз проблему роблять
– Я з вашим батьком не розлучаюся, просто хочу пожити для себе, – пояснюю я дочкам, які ніяк не можуть вгомонитися, бо вони від мене аж ніяк такого
Я не розумію свою тітку, як можна бути такою, як вона? Мало того, що вона квартиру свою захарастила так, що пройти неможливо, так вона ще й умудрилася бабусин будинок за рік довести до невпізнання. Не розумію, чим керувалася бабуся, коли переписувала цей будинок на тітку Ліду? Мене тітка виганяє, каже, що я претендую на цей будинок, хоча в мене і в думках такого не було. Я просто хочу зберегти пам’ять про бабусю
– І що ти тут робиш? Тобі тут нічого не належить, – стала голосити моя тітка, щойно вона увійшла в хвіртку і побачила мене на грядках. – І
Перш, ніж прийняти рішення, я вирішила серйозно поговорити з сином. На диво, він не відпирався, а визнав, що все це правда. А головне, що мене найбільше вразило, це те, що він абсолютно не почувається винуватим. – Мамо, зараз такий час, не те, що колись – якщо одружився, то вже навіки. У мене одне життя, і я хочу прожити його так, як я хочу, – пояснив мені син. – Ну що ж, синку, маєш право, – кажу. – Живи як хочеш, але знай, що квартира залишиться Наталці і дитині, і машина теж її. А ти йди куди хочеш і до кого хочеш, та від мене ти нічого не отримаєш
– Я все розумію, я теж жінка, але Наталю, про дитину подумай, – намагалася я переконати невістку не робити поспішних кроків, але хоч у нас з нею і
Ситуація дійсно неоднозначна, але я не розумію, чому донька не хоче мене підтримати. Я давно розлучена, Михайло теж, тож нікого я з сім’ї не забираю, а чого мені соромитися? Що я в 60 років надумала заміж виходити? І що тут такого? Кому як виходить. – Те, що ти цей будинок збудувала, ще не означає, що ти можеш робити, що тобі заманеться, – заявила мені донька, коли я зізналася, що хочу додому привести чоловіка
– Те, що ти цей будинок збудувала, ще не означає, що ти можеш робити, що тобі заманеться, – заявила мені донька, коли я зізналася, що хочу додому привести
Після того, як ми з Максимом одружилися, візити його мами до нас стали традиційними. Вона приїжджала просто так, щоб поговорити з сином, як вона сама казала. Але одного разу я випадково почула їхню розмову, і зрозуміла, що все далеко не так просто як каже свекруха. Вона захотіла, щоб мій чоловік оформив квартиру на неї
Після того, як ми з Максимом одружилися, візити його мами до нас стали традиційними. Вона приїжджала просто так, щоб поговорити з сином, як вона сама казала. Але одного
Сумки я вже зготувала, ну ж не пропадати продуктам, тому я сіла в рейсовий автобус, і поїхала в місто. Частину продуктів я відвезла невістці, бо сина вдома не було, а частину вирішила на ринку продати, ну ж не пропадати продуктам, та й гроші якісь зароблю. Та я навіть не уявляла, який сюрприз мене там чекає. Я стала в ряд, розклала зелень, картоплю, помідори і бачу – між рядами йде мій чоловік, і не один, а в супроводі миловидної панянки, на вигляд років на 10 мінімум молодшої за нього. А поряд з ними йде дівчина, років 15-ти. І що дуже дивно – дуже схожа на мого чоловіка
– Синочку, я тобі тут усього домашнього приготувала, приїдь, забери, – телефоную я Сашкові. Знаю, що він постійно зайнятий, але ж у нього машина, а до нас на
Ще до одруження Софія знала, що Петро зустрічався з Галиною, кохання у них було. От тільки в якийсь момент вони щось не поділили, і посварилися. Галина за місяць вже вийшла заміж за іншого. Петро погорював, а потім Софію зустрів. Теж довго не тягнув, і через три місяці вже весілля відгуляли. А потім в кожного свої турботи, так що життя так закрутило, що він про свою Галину і не згадував, поки не почув, що вона з своїм чоловіком розлучилася
– І довго ще я буду так стояти з валізами в коридорі? Може, нарешті, впустиш? – каже Петро і благально дивиться на свою дружину Софію. Не минуло і

You cannot copy content of this page