Одного разу Оксана йшла з магазину, і біля неї зупинилося авто, з якого вийшов Артур. У жінки ноги підкосилися від несподіванки. Артур теж був дуже здивований. Адже мама йому розповідала, що вона відтоді як йому зрадила, то виїхала з тим багатієм кудись в невідомому напрямку, а тут він бачить на власні очі свою Оксану в селі. З’ясувалося, що тоді його мама придумала план, як їх розлучити, і через молодість та недосвідченість Артура їй це вдалося – він повірив мамі і покинув кохану Оксану
– Не добра це прикмета, показувати нареченому свою сукню, – повчала бабуся Оксану, але щаслива дівчина не бачила нічого поганого в тому, що Артур побачить цю красу, а
Я і сама розуміла, що коїться щось недобре, бо останнім часом чоловік не бере від мене слухавку. На мої повідомлення теж або не відповідає, або ж відписує дуже сухо. – Сюрприз тебе вдома, Олено, чекає. Навіть не знаю, чи варто тобі повертатися, – сказала мені одна наша з чоловіком спільна знайома по телефону. На всі мої подальші розпитування – що саме вона має на увазі, Ірина мені сухо відповіла: “Розбирайтеся самі. Просто дивно якось, що ти досі нічого не знаєш”
– Сюрприз тебе вдома, Олено, чекає. Навіть не знаю, чи варто тобі повертатися, – сказала мені одна наша з чоловіком спільна знайома по телефону. На всі мої подальші
Поки я була на заробітках, брат переконав нашу маму, щоб вона все все своє майно на нього переписала. Він їй сказав, що у мене і так гроші є, бо я заробітчанка, а йому треба про сім’ю думати. Та й саме він з дружиною за мамою приглянуть, бо ж більше нікому, адже я поїхала чужих людей глядіти, а про рідну маму забула. Але нещодавно я в Римі сусідку свою з села випадково зустріла, і вона мені такі новини розповіла, що я тепер просто не знаю, що мені робити
– Ти, Ольго, краще залишайся там, де ти є, – сказав мені мій рідний брат Микола. – Тут тобі уже нічого не належить, – ошелешив мене він. Виявилося,
Відтоді як я з Італії повернулася, наші стосунки з донькою дуже сильно зіпсувалися, і я не могла зрозуміти, що сталося. Адже ми з донькою завжди жили дуже дружно, я можна сказати, заради неї і поїхала за кордон. А відколи я приїхала, то не можу її допроситися, щоб вона до мене зайшла чи хоча б зателефонувала
– Картоплю я собі і в магазині сама зможу купити, – чую як бурчить моя Наталка, яка приїхала до мене в гості нарешті. Відтоді, як я з Італії
Наше тепле спілкування з сусідом донька першою запримітила. Я б і далі на це не зважала, але якось в неділю прийшов Петро до нас гарно одягнений, І каже: – Зроби мені, Катерино, каву, ту свою добру італійську. Бо маю до тебе розмову. В руках у нього був якийсь згорток. – Те, що я зараз скажу, може тобі здатися дивним. Та я тебе давно люблю, Катерино. Дивлюся я на Петра і не розумію, до чого він клонить. А він ставить на стіл згорток, а там гроші, багато грошей
– Щось дядько Петро до нас зачастив. Мамо, а ти часом не знаєш, чого б це? – питає мене донька і пильно дивиться на мене. – А хіба
Марина спробувала отямити чоловіка, нагадала, що скоро у них дитина буде, яку він сам дуже хотів, але Матвій був невблаганним. Виявляється, що поки Марина була за кордоном, у нього інша з’явилася, і він ще вибирав між ними обома. А зараз вибір очевидний – з приїздом Марини проблем тільки додалося, до того ж, йому ще й працювати доводиться. А з його новою обраницею все простіше – там теща давно на заробітках, гроші мішками висилає, тож вони не пропадуть біля такої щедрої мами
– Відразу після весілля їхати на заробітки? Марино, добре подумай, чи варте воно того? Ти ж стільки років чекала на своє щастя, щоб зараз все отак залишити? –
Якось мені так прикро стало, що я пішла під під’їзд і сіла на лавочку. Аж заплакала від несправедливості, я ж невістці нічого поганого і не зробила, це вона прийшла в мою квартиру і стала свої порядки наводити. Раптом до нашого під’їзду під’їхав бус, а з нього стала сумки виносити Тамара, моя сусідка. Вона давно за кордоном на заробітках, і зараз у відпустку приїхала. Розговорилися ми з Тамарою, я їй поскаржилася на невістку, а вона мені каже, мовляв, нема чого вдома сидіти і дітям заважати, їдь зі мною за кордон і заробиш собі на житло
– Я не буду більше купувати продукти за свої гроші. Вона вже тиждень як приїхала, а ще жодного євро нам не дала. Ти ж казав, що як мама
Після одруження Віктор запитав Галину, чи не проти вона на рік-два на заробітки поїхати, бо їм нема де жити. – Галинко, інші жінки ж заробляють якось, і ти заробиш. А тоді ми з тобою вже заживемо так, що всі нам заздрити будуть, – мріяв Віктор. І Галина поїхала в Італію. За три роки на квартиру заробила, так на всьому економила, бо ж хотіла пошвидше до коханого повернутися. Та коли приїхала, то застала вдома іншу господиню
– А може не треба так поспішати, Галино, з квартирою. Навіщо її зараз купувати? От приїдеш додому назавжди, тоді вже і придбаєте житло, – повчала одна заробітчанка іншу.
Відколи на роботі з’явилася нова працівниця Руслана, Василь втратив спокій, не міг нічого робити, лише думав про неї. І йому не заважало навіть те, що в минулому році він відсвяткував свій 55-річний ювілей, а Руслані всього лиш 35. Вона снилася йому ночами, а зранку він прокидався і їв сніданок, який йому зготувала любляча дружина. З Вірою вони прожили у шлюбі 30 років. Складні були часи, всяке траплялося, але їм вдалося пройти всі випробування, крім цього, останнього
Відколи на роботі з’явилася нова працівниця Руслана, Василь втратив спокій, не міг нічого робити, лише думав про неї. І йому не заважало навіть те, що в минулому році
В той день я повернулася додому дуже засмученою. Раптом в мої двері подзвонили. Я нікого не чекала, тому пішла відчиняти. На порозі стояла Марина, моя подруга. Вона виглядала дуже розгубленою, і я запросила її увійти. Я зробила чай, і Марина розплакалася. А коли заспокоїлася, то стала розповідати свою історію, і я вже й не знала, що мені думати, бо скільки людей, стільки і історій
В той день я повернулася додому дуже засмученою. Лікарі сказали, що швидше за все у мене ніколи не буде дітей. Коли я це почула, то мені здалося, що

You cannot copy content of this page