fbpx
Життєві історії
Син зібрався одружуватися, але сказав, що наречена хоче шикарне весілля, тому десь пів року він збиратиме гроші. Я зі своєю мамою пошкодувала його і віддали їм свої заощадження. Після весілля я переїхала до мами, а вони стали жити в моїй квартирі. Відразу невістка з сином стали там робити ремонт. З однієї кімнати вони зробили спальню для себе, а з іншої вітальню: поставили стіл і маленький нерозкладний диван. Коли я приїжджаю в свою квартиру, мені навіть немає де спати і я знову повертаюся до старенької мами. Якось я вже не витримала і вирішила сама поговорити з невісткою

Я постійно вважала себе найкращою мамою у світі, адже старалася бути такою багато років! Хоч офіційного шлюбу у мене ніколи не було, і я народила сина, що називається «для себе», але вирішила, що життя своє присвячу своїй найріднішій людині, своєму єдиному синові.

У моєму житті був такий період, коли ми жили з одним чоловіком, просто йому, напевно, так зручно було: у мене з юності була своя квартира – багатий тато постарався, ось цей хлопець у мене і жив. Заміж він мене не кликав, та й добре, в 90-х роках шлюб був не дуже в моді.

Коли ж народився син, мені хлопець якось набрид, тому що син став для мене цілим світом.

Потреб великих у нас з моїм синочком не було: поки живий був мій тато, він нас повністю забезпечував усім. Моя мама говорила, що я погано виховую свою власну дитину – зовсім все йому дозволяю, треба, щоб дити на знала дисципліну якусь.

Пробувала я – не виходило, адже мені шкода свого сина, коли він плаче і я в усьому намагалася догджати йому, навіть у кожній дрібниці. Коли синок вже ходив до школи, не стало мого тата, довелося розраховувати тільки на себе, тоді вже я й пішла працювати, влаштувалася на роботу.

Незважаючи на те, що «малюк» вже був підлітком, я намагалася швидше закінчити роботу, щоб мене відпустив начальник додому, куди я відразу летіла на крилах.

На той час я освоїла комп’ютер і вже працювала з паперами: якщо все зроблю швидко за день, мені дозволяли раніше піти. Я відразу бігла через магазин за смачненьким для синочка.

Армія сина була для мене непростим випробуванням. Мені довелося дуже постаратися, щоб син служив недалеко від будинку.

Ясна річ, що кожні вихідні я швидко мчала до нього з повними сумками смачненького, мені навіть дуже часто робили зауваження за це – мовляв, товариші по службі напевно сміються з нього, за те, що він «мамин синочок». Але я не зважала ні на що, а з великим нетерпінням чекала наступних вихідних,щоб знову порадувати свою дитину.

Для мене був найщасливіший день – це коли син повернувся з армії: я зробила такий бенкет для його друзів! Прийшли хлопці з дівчатами, і одну я примітила – красива така була дівчина, але у неї такий важкий якийсь погляд. Аж голову в плечі хочеться втягнути! Ах, знала б я тоді, що вона стане дружиною мого сина! Та ще й якою дружиною!

Син мій дійсно дуже зацікавився нею: носився з квітами, витрачав половину зарплати на маленький флакончик дорогих парфумів, придумував якісь сюрпризи для неї, які коштували йому чималих грошей.

Я постійно раділа його успіхам в особистому житті, але внутрішній голос мені підказував, що нічого хорошого від цього союзу чекати не варто. Коли син вирішив одружитися, він сказав, що весілля буде за сценарієм нареченої, а йому треба багато заробити для того, щоб все здійснити. Ми з мамою пошкодували нашого нареченого і дали йому велику накопичену нами суму – все пішло на капризи невістки.

Молодих я пустила жити в свою квартиру, точніше – просто пішла до своєї мами. Буквально через пару днів почалося переобладнання моєї квартири, де вже мені не було місця зовсім: одна кімната – їх спальня, а інша – вітальня з широким столом посередині. Навіть диванчик там не розкладний, коротенький – поспати на ньому не можна.

Невістка стала кривитися, коли я приходжу – мені весь час хотілося пригорнутися до сина, а її дратували ці «телячі ніжності». Потім я стала помічати, що невістка ігнорує все – мої поради, мої розмови, вона навіть не посміхнеться на мої жарти, таке враження, що я для неї зовсім якась небажана людина вдома. Скривиться і відвернеться. Мене і маму перестали кликати на свята, тому що у них виключно молодіжна компанія.

Коли народилася внучка, то ми з мамою взагалі стали до них небажаними та чужими людьми.

Коли я образилася і набралася сміливості зробити невістки зауваження з цього приводу, вона на мене образилася і влаштувала моєму синові справжню сцену незадоволення.

Відтоді для неї ми з мамою стали вороги номер один. А рік тому не стало моєї мамм, і я залишилася зовсім одна, а син зі своєю дружиною і досі тримають мене в немилості якійсь. Син потайки ходить до мене в гості і благає нікому про це не розповідати, а то підуть чутки і вони дійдуть до його дружини. Став зовсім худий і умний. Ну що я упустила в його вихованні?! Чому так зі мною вчиняють? Чому для мого сина дорожча дружина, а не мати рідна?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – m2bomber.

You cannot copy content of this page