У мене є єдиний син Анатолій. Ростила я його одна. Він закінчив університет, влаштувався на роботу, почав трохи заробляти. Зараз йому 24 роки і нещодавно він вирішив одружитися. Я знала, що це коли-небудь має трапитися, але не думала, що так швидко, тим більше, що незабаром він приведе когось до нас додому.
Його обраниці 23 роки, звати Софія. Працює дівчина в якомусь салоні краси адміністратором – два дні на роботі, два дні вдома. Вже три місяці вона живе з нами, в моїй квартирі. Син запитав чи можна привести дружину після весілля до нас, казав, що це ненадовго, поки вони на перший внесок не назбирають, я і погодилася.
Але дуже швидко я пошкодувала про своє рішення, тому що новоспечена невістка за цей короткий проміжок часу вже вважає себе господинею в моєму домі. Мені не приємно. Оскільки у неї є певні правила в сім’ї, я повинна її слухати. Ось молодь пішла, ми собі такого не могли дозволити.
Так ось, її мої сніданки не влаштовують, але готувати вона теж не хоче. Я повинна їм робити вівсянку з бананами, ківі і сухофруктами. Крім того, ще вранці я повинна здійснювати вологе прибирання в квартирі і бути сучасною. Мені потрібно змінити зачіску і поміняти свій гардероб.
Софія не любить ні готувати, ні прибирати. У них в кімнаті постійно не прибрано, я навіть зайвий раз до них не заходжу, щоб не засмучуватися.
Як би там не було, але чого я вже точно не бажаю, так це псувати стосунки зі своєю невісткою з самого початку. Але при цьому мені не дуже хочеться, щоб у моєму будинку мною командувала вона. Я звикла, що у нас з сином свої правила в сім’ї. І мені важко з цим миритися. Я розумію у сина тепер дружина, вона його жінка, але квартира моя.
Попросити їх з’їхати я не можу, син не впорається із знімним житлом. Квартира велика, у них окрема світла і затишна кімната. Може поговорити з невісткою, сказати їй, що не хочу, щоб мною командували?
До речі, у моєї невістки з її матір’ю чудові стосунки. Та й мого сина, теща любить. Нещодавно вона приїжджала до нас в гості. Так невістка, не соромлячись матері, командувала мною, що мені робити, де сидіти, що я повинна приготувати на стіл, як подати. Найцікавіше, що сваха слухала і ніяк на це не реагувала.
Моєму синові не дуже подобається така поведінка дружини, але він не хоче з нею сперечатися. Вона для нього важливіша, ніж я. Він любить її сильніше, ніж мене. А раніше було зовсім все по-іншому. Як же бути мені, щоб в першу чергу не образити свою дитину?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
