Мій син Олексій дуже розумна та хороша людина, але хорошої життєвої навіть в його роки у нього немає. До середини 90-х років Олексій з відзнакою закінчив вищий навчальний заклад, його кликали працювати програмістом, на той час – дуже рідкісна професія, про яку можна лише мріяти, зате дуже перспективна і високооплачувана, але Олексій пішов працювати за своїм фахом, заробляв свої гроші розумом. А син у мене досить розумний.
До 2000 року Олексій вже зміг купити собі власну квартиру сам, причому не якусь маленьку та дешеву, а нову, хорошу двокімнатну. Того ж року і одружився, в 2001 з1явилася у нього дочка.
Щиро кажучи усім було видно, що його чекає світле майбутнє, його справи йшли вгору. Але 2003 вніс свої корективи – син не дуже добре себе почував, він був в стаціонарі. Дружина майже не приходила до Олексія, так я її і не виную, вона з донькою вдома сиділа. А у мене тоді непрості часи були – робота-стаціонар-будинок. Добре дуже, що друзі та підлеглі сина допомагали тоді його сім’ї, та й йому самому збирали гроші.
Згодом справи покращилися, Олексій повернувся додому, але тією роботою, що й раніше вже займатися не міг, йому вже знайшли заміну, а Олексій пішов працювати системним адміністратором в чужу фірму.
Звичайно ж, працювати на когось – це зовсім інша справа, ніж на себе. Грошей вже було не так багато, невістка моя Ніна тоді втомилася, скаржилася, що жити доводиться не в достатку, як раніше, як звикла вона. Ми зі сватами їх постійно намагалися помирити, хотіли, щоб вони знайшли спільну мову між собою, причому свати вставала на бік мого сина, вмовляючи свою дочку, щоб вона зрозуміла ситуацію, яка склалася.
Внучка росла, Олексій дуже любив свою донечку, я думаю, що він мовчав на усі докори дружини, тільки тому, щоб поруч з донькою бути. А в 2014 році мій син дізнався, що Ніна зустріла іншого, і навіть тоді він відразу не пішов, це вона сама потім пішла через два роки, просто залишила його.
А потім раптом Ніна вирішила повернутися, коли онучці вже було аж 18 років, але з нею було непросто жити. Ніна то йшла, то поверталася знову і постійно вона була невдоволена нічим. Розлучилися вони з Олексієм рік тому.
Їх квартира спочатку була у власності у сина, адже олексій купив її сам за свої власні гроші ще до того, як вони одружилися. Мій син сам всю квартиру потім оформив на дочку, хоч я і просила його цього не робити.
Внучка тоді якраз збиралася заміж, тому Олексій вважав, що буде правильно всю квартиру звільнити для своєї рідної дочки і поїхав жити за місто, на дачу. Я до себе кликала його, але він захотів жити на дачі, сказав, що там йому буде краще, він буде дихати чистим повітрям, працювати на землі, а заробляє він і там, адже може працювати дистанційно, він останнім часом вдома працював.
Але у внучки нічого не склалося, заміж вона не вийшла. Зате моя онучка пустила в свою квартиру свою матір, яка цього літа вийшла заміж. І не тільки свою рідну маму, але ще і її нового чоловіка, у якого ні кола, ні двора – така недобра людина, але для невістка пишатися, що він молодий – аж на 4 років молодший за неї.
Пере цей чоловік ще й прописаний у тій квартирі разом з моєю колишньою не вісткою. Виходить так, що мій син стільки багато років праці вклав у ту квартиру, щоб там жили чужі люди. Я прошу його не залишати це просто так, а Олексій нічого не хоче робити.
Фото ілюстративне.
