fbpx
Життєві історії
Син з невісткою набрали кредитів, а їсти їм нічого. Одного разу я прийшла до них в гості, бачу мультиварка стоїть, яку пару місяців тому купили, а жодного разу нею не користувалися, навіть не розпакували ще. А в холодильнику порожньо. Я вийшла на вулицю, за останні гроші накупила їм продуктів повний холодильник, вони їдять, такі задоволені. А потім син мені проговорився, що невістка хоче нову плиту, з гарними функціями, бо їхній вже 4 роки, і вони скоро оформлять на неї кредит

Син у мене один, йому 32 роки. Ріс як всі діти, ми його і дуже любили з чоловіком, але й зауваження робили завжди, коли вів себе не так, зайвої копійки у нас не було, я Сергієві рідко щось дороге купувала, в основному солодощі та булочки. Але жили ми не гірше за всіх, навіть перший комп’ютер синові купила за те, що відкладала. Невістці 24 роки, жила з бабусею, її мама до цих пір займається лише пошуками свого жіночого щастя. А її бабуся росла в бідному дитинстві, тому зрозуміло, що вона кожну копієчку берегла, навіть внучку не особливо радувала солодощами та сукнями, навіть якщо копієчка була зайвою.

Ось так і знайшли один одного – мій син і його дружина: трохи обділені, люди які жили у бідних родинах. Після весілля відразу було де жити: моїх батьків не стало і син успадкував їх однокімнатну квартиру. Колись ми з батьками розміняли трикімнатну квартиру на дві однокімнатні – батькам і нам сином, а потім довго здавали другу однокімнатну, жили на мій заробіток і оренду, і ось настав час синові жити окремо з його молодою дружиною.

Відразу постало питання з ремонтом у квартирі, син хотів взяти кредит, але я заборонила: у мене були накопичені гроші, на матеріали для ремонту вистачило, а він з друзями все зробив власноруч. Ну ж можна і без кредитів у наш час впоратися. Для чого брати борги, щоб потім багато років віддавати.

Коли сім’я стала жити окремо, я їх постійно просила не влазити в борги, живіть за тими коштами, які заробляєте, навіть коли заробляєте небагато. Але потрібні були хоч якась меблі, вони взяли їх в кредит без мого відома: дуже дорогі, щоб інших здивувати. Потім хотіли взяти пральну машину, ну тут бабуся невістки підметушилась: і купила їм на свої гроші, які були у неї відкладені давно. Ми разом з нею вже почали повчати молодих: перестаньте думати про кредити, ви обоє працюєте, збираєте гроші і купуйте що потрібно, інакше вам доведеться ще й відсотки платити, а це втратите набагато більше грошей ніж планували. Так-так, головами кивають, мовляв – згодні повністю з нашими словами. Тільки посміхалися за нашою спиною.

Рік пройшов добре, жили як люди, за цей час за меблі розрахувалися з двох зарплат, і ще на все вистачало: їжу, одяг і відпочинок.

А згодом почалося: спочатку два дорогих смартфона, потім телевізор з інтернетом, потім побутова техніка, аж до якоїсь мультиварки зовсім дійшло, яка без діла стоїть по сьогоднішній день, навіть ніхто не користувався нею.

І як їм ці кредити давали? Син навіть у мене просив на робот-пилосос оформити кредит, я сказала, щоб навіть не розраховував на мене, я боргів в своєму житті ніколи не брала, завжди розраховувала лише на свої сили, а якщо грошей відкладених не було, то нічого не купувала.

Тепер, коли до дітей приходжу в гості, все обставлено, деякі речі навіть в упаковках, а в холодильнику в них нічого немає. Вони нікуди не ходять, до них ніхто – нема за що з друзями зустрічатися, борги років на три вперед розписані.

Один раз я їх пошкодувала своїх дітей: накупила повний холодильник їжі, мішок картоплі купила. Діти зраділи, їли з апетитом. І тут син випадково проговорився, що дружина хоче якусь нову круту плиту на кухню з особливими функціями, хоча у них цілком хороша плита, їй всього 4 роки, але проста. Мовляв, така плита – це наступна покупка в кредит.

Я вже не могла мовчати. Яка плита – їм їсти нічого. Вони що – думають, що я їх годувати за свій рахунок буду, навіть якщо працюю? Все, більше сказала, що жодної копійки їм не дам. Якщо чесно – у мене зараз зовсім смуток один на душі, тому що знаю, що вони голодні, але я не можу ж їх годувати за свої гроші, адже прийдеться економити й на собі. Бабуся невістки віддала їм багато консервації, нехай це і їдять. Добре, що ще дітей у них немає, а то чим би вони їх годували?

Як мені вмовити їх жити по-людськи? Нащо їм ці кредити, коли немає що їсти зовсім?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – vitospb.

You cannot copy content of this page