fbpx
Життєві історії
Син в моїй квартирі досі прописаний. Він одружився і хоче невістку привести додому. А я сама теж нещодавно вийшла заміж

Мені 45 років, нещодавно я вийшла заміж і привела чоловіка в свою квартиру. Відповідно, тепер в ній немає місця для мого 25-річного одруженого сина. Але сам син так не вважає. Більшість наших родичів встали на сторону сина, але я не знаю, як їм пояснити, що буде, якщо ми будемо жити всі разом.

Я сама росла в неблагополучній сім’ї. Нас було троє. Старша сестра поїхала з дому на навчання і відтоді жила окремо. Я намагалася частіше бувати у свого дідуся, тільки там мені було спокійно. Тільки маленького брата було шкода, який залишався з батьками, а я, маленька, нічого вдіяти не могла.

Батьків вже кілька років немає, і ми з сестрою вирішили, що вся батьківська квартира дістанеться нашому братові. У сестри все склалося добре, вони з чоловіком живуть дуже благополучно.

В 20 років я народила сина. Батько дитини благополучно зник з нашого життя, і сина стала я ростити одна, точніше – майже одна, бо мені допомагав дідусь, який наполіг, щоб я жила з ним.  Завдяки йому, я провчилася заочно, причому одночасно працювала, зате дідусь няньчився в онуком а потім водив його і в садок, і в школу. Саме дід наполягав на тому, щоб я відкладала гроші, аби мати хоч якісь збереження.

Діда не стало, коли синові було одинадцять років. Ще три роки ми прожили в його квартирі, а потім ми поміняли його однокімнатну квартиру на простору двокімнатну. Моїх заощаджень залишилось навіть на косметичний ремонт, а меблі я купувала з часом. Так ми і жили.

А два роки тому я вийшла заміж і привела чоловіка додому. З сином у чоловіка стосунки були рівні, вони якось байдуже ставилися один до одного.

Потім син надумав одружуватися. Майбутня невістка мені не припала до душі, але я вирішила не втручатися, нехай син сам вирішує. Молоді подали заяву. Відгуляли весілля в кафе, скинулися з батьками невістки, до речі, відтоді ми і не бачилися зі сватами – ми їм не цікаві, а вони нам.

Постало питання – де жити молодим? У батьків невістки своїх малих ще двоє, а до нас я не хочу! Але для початку ми зняли для них квартиру на два місяці за власні гроші, а далі «діти» самі думайте, як вам жити, якщо вже сім’ю створили.

Син працює, невістка, нібито, вчиться на якихось курсах, вони раптом зрозуміли, що тепер їм грошей не вистачає. Син проситься до нас додому жити, ще й з претензією: «Це не вся твоя квартира, тут і діда є частина, а значить – і моя теж». Тим більше, син в моїй квартирі досі прописаний.

Але я проти, стою горою! Я розповідала багато разів синові, як мені дісталася ця двушка, і як я сама – майже одна, створювала весь цей затишок! Я господиня цього будинку і мені не потрібна ще одна господиня.

Тепер я для всіх погана, а син хороший. Але я ж його не жену – нехай живе, але сам.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page