Таких наївних людей як я, і мій син, треба ще пошукати. Свати з невісткою нас просто розвели, чи краще сказати, обдерли як липку. А тепер і нічого не доведеш, раніше треба було думати.
Я поїхала в Італію на заробітки ще 15 років тому. Сама не вірила, що з того щось вийде, бо все життя прожила в селі, і далі райцентру нікуди і не їхала.
Жила я дуже бідно, працювала прибиральницею у нас в школі. Сама виховувала сина. Поки ще моя мама жила, вона трохи допомагала, і було легше. Але коли її не стало, то я зрозуміла, що треба рухатися, треба щось робити.
Син якраз в училище поступив, а я не мала навіть грошей, щоб дитину в місто на тиждень на навчання відправити. І тоді мене знайома просвітила, що мені нема чого вдома сидіти, треба їхати в Італію.
Так я стала заробітчанкою. Син тим часом жив сам, в нашій старій хаті. А потім став зустрічатися з дівчиною з нашого села. Вона з дуже хорошої родини, то ж я раділа, що син до доброго пристане.
Мої майбутні свати славилися в селі як добрі газди. Коли наші діти одружилися, я пропонувала сину брати Зоряну, і йти жити в нашу хату. Думала робити так, як інші люди робили: висилати гроші, а син би тим часом будував нам будинок.
Не знаю як, але батько Зоряни переконав мого сина, що їм краще жити у них, адже будинок вже є, так що відразу заходь і живи.
Я особливої проблеми в цьому не бачила, хоча ця ідея мені відразу не припала до душі. Син став жити у сватів, і час від часу просив у мене гроші – то дах новий вони робили, то ще щось добудовували, то новий паркан і браму робили. І все дай, дай, дай.
Я давала, раділа, що син біля свата господарем стане. А потім наче опам’яталася, зрозуміла, що я свої гроші в чуже майно вкладаю, тому стала складати собі зароблені євро.
Якось син мені зателефонував дуже сумний, сказав, що Зоряна хоче з ним розлучатися. Просив передати йому 10 тисяч євро, він хоче купити дружині машину, про яку вона мріє. Син сподівався, що таким чином вони помиряться.
Ви не повірите, але я так захвилювалася за майбутнє сина, що купила невістці машину. У них же дитина є, я не могла допустити їхнього розлучення.
На якийсь час машина ситуацію в сім’ї сина покращила, але кардинально не змінила. Через рік невістка таки розлучилася з моїм сином і він повернувся додому без нічого.
Довести ми нічого не могли, бо будинок, в який я вкладала гроші, за документами належить свату. А машину Зоряна оформила на свою маму.
Син пожив певний час в нашому будинку, а через кілька років я купила квартиру. Зоряна як почула про квартиру, стала крутитися біля сина, вони, начебто, помирилися. Але тепер син хоче, щоб я переписала цю квартиру на нього.
Я проти, бо розумію, що це Зоряна так хоче. Ця квартира їй спокою не дає. Але ще раз я такої помилки не зроблю. Квартиру оформлю на себе, інакше мені все життя доведеться працювати на невістку і її сім’ю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
