fbpx
Життєві історії
Син прийшов до мене і сказав, що хоче розлучатися. Виявляється, невістка познайомилася з людьми, які живуть набагато краще, і захотіла жити так само. А син не тягне. Я порадила йому обмежити спілкування дружини з Мариною, самому проводити з нею більше часу, погасити борг, закрити всі кредитки і попередити: ще раз влізе в борги – він подає на розлучення, і розгрібати все вона буде сама

Син прийшов до мене в гості і я по його зовнішньому вигляду побачила, що у нього не все гаразд. Спочатку Сергій нічого не хотів говорити, а потім попросив моєї поради.

– У нас з дружиною з’явилися проблеми, – поскаржився син. – Все було прекрасно, поки не з’явилася ця Марина. Жили собі, проблем не знали, а як моя дружина з нею зв’язалася, почалося щось незрозуміле. Я не перестаю думати, як відвадити від дружини її кращу подругу Марину.

Все почалося приблизно півтора роки тому, коли їхні колишні сусіди продали квартиру і з’їхали, а заселилися нові: чоловік і дружина, приблизно того ж віку, що Сергій і Ольга.

І хоч сім’ї були багато в чому схожі, все ж між ними лежала ціла прірва. У нового сусіда вже був успішний бізнес, його дружина теж не сиділа склавши руки: займалася організацією VIP-заходів в місті. Жили вони не сказати, що казково багато, але були досить забезпеченими: у кожного дорогий автомобіль, десяті айфони, модні шмотки і аксесуари, регулярні поїздки на моря. Сергій і Оля такого собі дозволити не могли. Автомобіль купили один на двох, та й той в кредит і не новий.

Одягалися в звичайних магазинах, ніяких вам брендів і логотипів. Працювали, іноді їздили на море, але частіше в місцеві санаторії. Користувалися звичайними китайськими смартфонами. І жили щасливо.

– А потім Оля познайомилася з цією Мариною. Ніколи б не подумав, що вони подружаться – такі ж різні. Що у них може бути спільного? Ну ладно, думаю, мало чи, знайшли може якусь свою «жіночу» тему, ось і здружилися, – продовжив свою розповідь Сергій.

– Потім вона почала тягати Олю з собою в кав’ярні і магазини. Дивлюся, Оля з кожним днем ​​все сумнішою стає… Я почав допитуватися, що до чого і чому, і, врешті-решт, отримав від Олі несподівану відповідь: «Я теж айфон хочу як у Марини. Мій телефон давно застарів».

Оля ходила сумна два тижні, «капала» чоловікові, що їй конче потрібен айфон, а Сергій в результаті здався: взяв кредит і подарував дружині новенький айфон. Оля була щаслива! Тепер вона була майже така ж крута як її краща подруга Марина.

– Думаєш, на цьому вона заспокоїлася? – посміхнувся Сергій. – Через місяць я випадково побачив на екрані її айфона повідомлення про заборгованість за кредиткою. У нас зроду кредиток не було. Тільки дебетові зарплатні картки. Виявилося, що у неї немаленька заборгованість, яку їй нічим гасити. Це вона на шопінг з Мариною сходила.

А на мої претензії відповіла: «Он дивись як люди живуть, а ми жебраки якісь».

Я вже, чесно кажучи, про розлучення подумую… Ось правильно кажуть: людина живе добре до тих пір, поки не дізнається, що може жити ще краще. У Олі було в загальному все для нормального життя. У всякому разі це її влаштовувало. І тут вона познайомилася з людьми, які живуть набагато краще, і захотіла жити так само.

Я порадила сину обмежити спілкування дружини з Мариною, самому проводити з нею більше часу, погасити борг, закрити всі кредитки і поставити ультиматум: ще раз влізе в борги – він подає на розлучення, і розгрібати все вона буде сама. Амбіції – справа хороша, але не в тому випадку, коли вони виражаються тільки в гонитві за шматком і гаджетами.

Жити треба за коштами, а якщо хочеться більшого, то почати треба з себе: кваліфікацію підвищити або взагалі змінити роботу. Нове життя не приходить до тих, хто нічого не робить, а просто бере кредити. До таких людей приходять тільки колектори.

Фото ілюстративне – shutterstock.

facebook