Я пенсіонерка, на пенсію пішла рік тому, і зараз живу сама.
У мене є син і дочка, але вони вже дорослі, і давно живуть окремо.
В моїй власності є двокімнатна квартира, яку чоловік залишив мені за заповітом.
Моя дочка Ліля живе у власній квартирі, яку вони з чоловіком в свій час взяли в кредит, а ми з сватами допомагали його сплачувати.
Взагалі, дочці я чим можу, тим і допомагаю. Внучку свою я і в садочок водила, і в школу, і забирала зі школи, поки дочка з зятем на роботі були.
Із сином зовсім інша історія. Житла свого Роман немає, невістка теж не забезпечена квартирою. Синові 38 років, одружився він 5 років тому. Раніше квартиру винаймав, ближче до роботи.
З дружиною вони зняли вони двокімнатну, десь дешевшу. Дітей своїх у нього немає, у невістки дві доньки від першого шлюбу. Татом його називають, люблять дуже.
Про квартиру в кредит в їхній сім’ї не йдеться, щоб потім, в випадку розлучення, її не ділити.
Хоча мені відомо, що у невістки є гроші на перший внесок, брати житло вона не хоче.
Вони просилися до мене жити, але я їм відмовила, бо я звикла жити сама.
Я невістці прямо сказала – беріть квартиру під виплату, а вона чесно відповіла, що має певні побоюваннями щодо розлучення.
Відколи я їм відмовила, у нас з сином стосунки стали значно прохолоднішими.
А віднедавна син з невісткою знову зачастили. От, буквально в неділю були. Світлана попросила дати їй сфотографувати план моєї квартири.
Коли я запитала – навіщо їй це, вона відповіла, що хочуть порахувати кошторис, бо планують в моїй квартирі ремонт робити.
Я покликала Романа на розмову. Він м’явся, але невістка йому допомогла. Він мені навіть у вічі не дивився, коли заговорив про те, що Ліля має житло, тому моя квартира повинна йому залишитися.
Ось вони і приміряються, скільки їм потрібно буде грошей на переробку мого ремонту.
Сина я уважно вислухала, а потім знову порадила їм задуматися про те, щоб взяти собі квартиру під виплату.
Це не подіяло, тому що син почав приводити до мене майстрів.
Тоді я все розповіла доньці. Ліля відразу зателефонувала братові і попросила припинити походи до мене.
Пояснила, що від своєї частки в квартирі вона не відмовиться, так що спадкоємців буде двоє.
Але буде це років через сто, так що нехай вони беруть житло в кредит і відстануть від мене.
Син з невісткою таки взяли квартиру під виплату, але відтоді зі мною не спілкуються.
Ну що ж, їхнє право. Я вважаю, що ображатися нема на що зовсім. Ну хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні
Фото ілюстративне.
