Мені 60 років, не знаю чому, але все життя не хотіла залишитися одна на старість в своїй порожній хаті, але сталося саме так.

Як син одружився, так я одна і залишилася, нікому не потрібною.

З роботою я справляюся, але от спілкування мені дуже не вистачає, особливо прикро залишатися самій на свята.

У мене є син, якому зараз 37 років, він одружений, має дружину і двох діток.

Іван обіцяв, що приїде з сім’єю до мене на Великдень, я готувалася, чекала на них, але в останній момент у сина змінилися плани, і він не приїхав, а я в таке велике свято була одна.

Сина свого я ростила сама. Мій чоловік знайшов собі іншу, коли Іван ще в школу ходив, і пішов від нас, а я з 32-х років практично одна.

Чоловік пішов і більше нічим ні мені, ні дитині не допомагав, тому мені самій довелося справлятися з усіма викликами.

Через кілька років після розлучення я зустріла дуже хорошого чоловіка, він пропонував мені одружитися і жити разом, але мій син його не прийняв.

Рік ми зустрічалися, все було дуже добре, я навіть не вірила, що так буває.

Вирішили одружитися, жити разом. Познайомила їх з сином. Але от не пішло у них з самого початку, не склалися стосунки.

Павло, так звали того чоловіка, дуже добре ставився до мого сина, подарунки йому дарував, але це не допомогло, син мені сказав обирати – він чи чоловік, і я вибрала сина.

Напевно, зараз я шкодую про це своє рішення, тому що згодом Павло одружився, і зараз у них з дружиною все чудово.

Таких чоловіків, як Павло, насправді мало, я більше не зустрічала такого. Після того випадку ні з ким і не намагалася більше зійтися, ростила свого Івана сама.

Син виріс, одружився, у нього тепер своя сім’я і свої клопоти, а я ось тут доживаю свого віку одна.

А був би в мене чоловік хороший, з ним би старість свою розділила, але ж ні, вибрала свого єдиного сина.

Не можу зрозуміти, які справи у нього були важливіші, ніж провідати рідну маму на Великдень?

Я ж готувалася, стіл накрила, подарунки внукам купила, вони для мене найбільша радість, а син просто не приїхав.

Чи я забагато уваги вимагаю до себе?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.