Півтора роки тому у моєї сестри сталося гоpе – не стало її сина. Івану було всього 35, залишилася невістка і троє діточок.
Стефі, моїй сестрі, зараз 60 років, останнім часом вона почала дуже хворіти, і їй потрібна допомога, от тільки допомоги їй чекати нізвідки.
Хоч Стефа і моя рідна сестра, але маю визнати, що характер у неї не цукор, і так було завжди. Вона вийшла заміж, народила сина, чоловік у неї був хороший, але чомусь вони не зжилися, сестра казала, що вони не зійшлися характерами, тому і розлучилися.
Сина ростити одній було непросто, тому гарувала сестра відразу на кількох роботах, Івана вона дуже любила, і для нього готова була на все.
Перші непорозуміння з сином у неї сталися, коли той привів додому невістку. Стефі дівчина не сподобалася, бо була з дуже бідної сім’ї, а вона не про таку невістку мріяла.
Іван ослухався матір і одружився з Тетяною. Жили всі вони в одній хаті, тому спокою там у них ніколи не було. Стефа тільки те й робила, що скаржилася і сусідам, і мені на свою невістку.
Син не сидів склавши руки, почав будувати будинок, але на подвір’ї у Стефи. І сестра наполягла на тому, що будинок цей на неї треба записати, і Іван так і зробив – все, що збудував, переписав на маму.
Коли Івана раптово не стало, невістка відразу зрозуміла, що життя з свекрухою їй не буде. Не знаю, чим би все це закінчилося, але життя внесло свої корективи – почалася війна, Тетяна зібрала трьох своїх дітей і виїхала за кордон.
Зараз вона живе в Празі, телефонувала якось мені, сказала, що повертатися не збирається, заради майбутнього своїх дітей залишиться за кодоном.
І я її розумію, після всього, що влаштувала їй Стефа, вона має право викреслити цю жінку зі свого життя. Але сестра зараз просто злягла, потрібно, щоб хтось постійно був поруч. Я ще працюю, тому щодня приїжджати не можу.
У мене є дві дочки, старша добре влаштована, а от молодша зараз в декреті і їм нема де жити. Я запропонувала сестрі, що племінниця її догляне, але нехай впустить їх з зятем пожити до себе.
Стефа спочатку сказала, що подумає, а потім відмовилася, ще й звинуватила мене в тому, що я на її майно зазіхаю. Я просто розгублена, хочеться допомогти сестрі, але як я можу це зробити – не зрозуміло.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
