fbpx
Життєві історії
Син налаштований на весілля, а я проти, тому що така невістка мені не підходить. Володимир у мене єдиний син, я щиро бажаю йому щастя, але розлучена жінка з двома дітьми – не найкраща кандидатура для нього

Я мама двох дорослих дітей. Давно розлучена, тому доньку і сина я виховувала сама. Оскільки син був молодшим, то я завжди до нього ставилася прихильніше, ніж до доньки. Єва вже давно вийшла заміж і народила двох хлопчиків. Чоловіка вона собі знайшла гарного: він працьовитий, добре заробляє, допомагає по дому і любить своїх дітей. Тому за майбутнє дочки я повністю спокійна.

На даний момент часу мене найбільше хвилює майбутнє мого сина. Володимир у мене чудовий, має добре серце, але з дівчатами йому чомусь не щастить, хоча сину вже тридцять років. Вперше він закохався ще у двадцять років, коли поїхав в село до бабусі. Дівчина, може, була і непоганою, але молода, бідна, з села, без освіти. То ж я порадила сину не спішити. Почала рідше відпускати його в село, він трохи посумував і забув її.

Відтоді Володимир завжди зі мною радиться у виборі дівчат, питає моєї думки. Але йому не щастить у пошуку нареченої. Йому почали траплятися то меркантильні жінки, то ошуканки… Мій син добре заробляє, то ж багатьом дівчатам цей факт видається дуже привабливим. Коли нарешті почалися більш-менш серйозні відносини, то виявилося, що його дівчина володіє поганим характером, через що вони не змогли ужитися і розлучилися. Цей розрив син переживав дуже болісно, ​​і якийсь час навіть не хотів ні з ким знайомитися.

Пройшов цілий рік, і нещодавно Володимир ощасливив нашу сім’ю новиною, що знову почав зустрічатися з дівчиною. Мене насторожило те, що цього разу син не став поспішати знайомити мене зі своєю обраницею. На всі мої вмовляння він відповідав, що приведе її в гості до мене тільки коли буде впевнений в тому, що у них все серйозно. Подругам моїм така загадковість теж здалася підозрілою, і, як виявилося – не дарма…

Коли зайшла мова про знайомство з новою подругою сина, то він попередив мене про те, що вона трохи старша за нього. Так як за його словами це був єдиний недолік його обраниці, який до того ж не кидався в очі, в день нашої з нею першої зустрічі я буквально готувалася зустрічати її з розпростертими обіймами…

Але знайомство з нею мене повністю розчарувало – панянка виглядала дуже зрілою, мала втомлений вигляд, і одягнена була досить просто. Однак і це ще не найгірше – в ході бесіди з’ясувалося, що вона розлучена і виховує двох дітей…

Зовсім не таку жінку я розраховувала побачити в якості майбутньої дружини свого єдиного сина, про що мала необережність їй натякнути. Обраниця мого сина образилася, і поспішила мене запевнити в тому, що наявність двох її дітей не завадить їй подарувати мені ще одного внука … Після цієї фрази мені аж стало погано, і я її випровадила.

Не знаю, як тепер пояснити синові, що така невістка мені не потрібна. Звичайно, я хочу, щоб він був щасливий, і створив сім’ю, але ж з такою жінкою у нього не може бути щасливого майбутнього. Він навіть не уявляє собі, що таке виховувати чужих дітей. Я згодна дозволити йому якийсь час пожити з нею в цивільному шлюбі, щоб його почуття трохи вщухли, але точно не схвалю офіційне одруження, а він налаштований саме на весілля…

Я відчуваю, що втрачаю сина. Вперше за тридцять років він мене не послухав і я не знаю, як вберегти його від необдуманого вчинку.

Фото ілюстративне – Pixnio.