fbpx
Життєві історії
Син мій одружився, але сказав, що невістку приводити до мене не буде, бо йому шкода мене. Оксана сама родом з бідної сім’ї, вони пішли в орендовану квартиру. Я знайшла у себе пару простирадл, якийсь посуд, одіяло, ще трохи скупилася і пішла до дітей на новосілля. Єдине хочу сказати, що невістка у мене важка

Майже 12 років тому мій син одружився.

Андрій у мене дуже відповідальний, серйозний був син. І до того, що чоловік несе зобов’язання перед своєю сім’єю, був готовий, я завжди його цьому вчила, я завжди хотіла, щоб він був гарним сім’янином.

Андрій сказав, що йому шкода мене, хоче, щоб я відпочивала в себе вдома, тому вони з дружиною будуть будувати своє сімейне життя в своїй квартирі, до мене в двокімнатну квартиру він невістку не приведе.

Накопичення у мого Андрія були свої ще до одруження, хоча невеликі, а тому відразу після того, як вони зіграли весілля, сім’я взяла в кредит двокімнатну квартиру.

При цьому, молода дружина мого сина Оксана прийшла в шлюб без нічого.

Моя невістка сама родом з досить таки бідної сім’ї, так що про допомогу дочці і мови не було взагалі, батьки особливо навіть і не намагалися їй допомогти.

Оксані тоді був всього лише 21 рік, красива, начебто не в рідню свою нехорошу пішла, в інститут сама на навчання вступила. Ну добре думаю, сину жити з цією жінкою, не мені.

Простиралець, подушок, посуду та пару одіял на перших порах я дітям дала сама, щось трохи ще підкупила їм для побуту, а далі вони вже самі.

Андрій працював дуже багато ще з самого початку.

Коли через рік після весілля ми дізналися, що Оксана чекає дитину, мій син, розсудивши, що дружина не встигла ще на роботу влаштуватися, а в найближчі роки і не зможе піти працювати і заробляти гроші, влаштувався на другу роботу, адже розумів, що мають кредит.

Важко Андрієві було, звичайно, навіть відпочити і поспати нормально не було коли, ще й онук народився.

Андрій все прагнув і дружині по дому допомогти і з дитиною посидіти, адже дружина говорила, що втомлюється з дитям.

І на другій роботі у нього добре пішли справи, з першої незабаром звільнився, шукав тимчасові підробітки, інший раз і вихідні прихоплював.

Так що ВОксана, коли закінчився декрет, навіть і не відчула матеріальну скруту якусь в сім’ї, адже все це було на моєму синові.

Кредит за квартиру сім’я виплатила за 7 років. А коли син пішов в перший клас, Оксана відразу сказала своєму чоловікові, що сенсу влаштовуватися на роботу їй вона не бачить, треба ж сина і відвести в школу, і привести додому, і домашні завдання з ним виконати.

Незабаром моя невістка вже чекала другу дитину, була донька.

А чим їй погано живеться з таким хорошим чоловіком?

Вона і не замислювалася, як гроші чоловікові дістаються. На відпочинок постійно вони їздили, машину купили, одягалася, як з картинки, в салон ходила, на фітнес.

А як внучка народилася, так і почалося. Постійно стала докоряти Андрієві, що він постійно на роботі сидить, не бачить, як діти ростуть, а вона сама з ними втомлюється.

Звичайно, зрозуміти дружину можна. Але і сам Андрій дуже добре розумів, що таких грошей він просто так не отримає, а запити дружини і потреби сім’ї нікуди не подінуться.

Через рік після народження внучки моєї Оксана сказала Андрієві, що їм тепер двокімнатної квартири мало, продали, взяли з кредитом трикімнатну.

Дівчинці вже 4 роки, в садок вона не ходить, сидить удома з мамою. І відпочила вже Оксана давно, і на роботу виходити не хоче, а претензії до сина ті ж, щоб менше часу проводив на роботі, а більше допомагав їй вдома.

– Ну так влаштуйся на роботу, – якось сказав Андрій дружині. – У нас квартира взята в кредит. Великий борг ще не виплачений, та ще й машину ти просиш другу. І потім, мені подобається моя робота. Але і грошей нам не вистачатиме, якщо я більше сидітиму вдома. Так що або роби вдома все сама, або допомагай заробляти в сім’ю гроші.

Усі друзі радять Андрієві, щоб він пішов від дружини. Не на довго, хоч на пару місяців, щоб вона зрозуміла, як це – дбати про свою сім’ю одній і на хліб заробляти самій. Усі кажуть, що він сам винен, занадто багато дбав про неї.

Андрій і сам розуміє свою помилку, але, як виправити все – не знає.

Я ніколи не лізла в сім’ю сина. А вчора Андрій прийшов до мене сумним, став просити поради, як йому вчинити, бо він заплутався зовсім, працює постійно, але ні вдячності, ні щастя не має шлюбі.

А що мені йому порадити? Як краще тут бути?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page