Мій син одружився рік тому. Мені б радіти, але не можу я порадіти за свого власного сина. Вся справа в невістці – не любить вона мого сина, я ж бачу сама це чудово. А мій хлопчик наче зачарований, не помічає нічого. З дитинства був добрим та чуйним, добре, що я його без батька ростила, бо він був людиною недоброю, я відразу розлучилася і поїхала жити до батьків. Ось син і ріс в турботі і ніжності і ту ж доброту дарував всім оточуючим. У дворі іграшки роздаровував тим, у кого їх не було. Та й в школі був такий же: вчився майже на відмінно, допомагав підтягнути знання іншим, був душею компанії. Всі навколо пророкували, що у сина буде прекрасна сім’я, і я була в цьому впевнена.
Але син не поспішав одружуватися. Подивився якось по телевізору, що молодий хлопець зробив собі гарний бізнес, ось і йому захотілося стати багатим. Багато вчився, шукав себе, зрозумів, що найкращий бізнес – це будівництво, відкрив свою фірму, зайнявся склінням балконів і лоджій. Бригада хороша, син всім щедро платить, офіс є, машина є, справи пішли на зліт. Незабаром він купив собі старенький будиночок за містом, але зробив поступово з нього майже палац. Кликав мене там жити, але я міська, не захотіла їхати, тим більше робота не дозволяє. Тоді він знайшов собі там помічницю із сільських – милу дівчину, я її просто обожнювала! Так хотіла, щоб він на ній одружився, але син пояснював, що вона всього лише у нього домробітниця. Але я бачила, як ця дівчина дивиться на мого сина закоханими очима, і так шкода її було.
І ось у сина ніби все є до його 30 років, як він і планував. Все, крім особистого життя, навіть домробітниця вже вийшла заміж за іншого хлопця – набридло їй чекати прихильності від мого сина. І тут з’являється жінка, яка не подобається мені: дуже неприємна особа. Їй всього 23 роки. Але справа не в цьому, просто відразу стало видно: не любить вона мого сина, від неї віє байдужістю. «Дай» і «купи» – це її улюблені слова, а син і радий старатися. Весілля захотіла пишне, сукню довго вибирала, медовий місяць за кордоном. Незважаючи на успішність в бізнесі, синові навіть довелося кредит взяти, заради всіх її забаганок.
Думаєте, я просто придумую все це? Ні, я б і рада була за сина, якби віддача була. Але вона не хоче поки народжувати, тому, що грошей для дитини не вистачає. Чотири кімнати в будинку, а їй все тісно, з однієї кімнати зробила гардеробну. Просить в сина, щоб розширювався в бізнесі. Це як? Сама не працює, знайшла покоївку – бабусю з сільських, все та бідолашна жінка за неї робить за копійки. А сина невістка наче не бачить, ніякої турботи від неї, холодна як снігова королева. Доброго слова від неї не витягнути, а син на неї все: «Киця, Сонечко», а вона при цьому морщиться. Він її обійме, вона відсторонюється. Мені так сумно на це дивитися. Невістка все просить їй купувати путівки куди-небудь, поки син працює, а він радий старатися! Я впевнена, що вона шукає собі іншого, тільки син мій нічого не помічає.
В принципі, мої здогади небезпідставні: у моєї колеги син працює барменом в одному ресторані, в якому невістка часто буває зі своїми подружками. Як вона там себе веде – він бачить. Питаю у сина, чому він з нею не ходить по ресторанах, він посилається на зайнятість і каже, що треба більше грошей заробити для сім’ї. Зрозуміло для чого. Ну так якби вона його любила, а то користується його добротою і все. А він купує її холодну любов. так сумно спостерігати за цим всім.
Мені, як матері, найсумніше бачити те, що сина не люблять, а він так старається для неї. Я поки мовчу, синові про свої підозри на рахунок вірності його дружини нічого не кажу, та й доказів у мене ніяких, але що ще можна зробити, щоб дитина моя була щасливою?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
