fbpx
Життєві історії
Син мені зателефонував в Італію, сказав, що йому терміново потрібно 10 тисяч євро. А в мене все, що було на руках – це 1000 євро зарплати за грудень, які я ще не встигла йому передати. Стала я телефонувати своїм подругам-заробітчанкам, які тут зі мною, в Римі, думаю, кожна б позичила скільки може, і я б відала борг сина, але ніхто з моїх подруг не позичив мені жодного євро, всі сказали, що грудневу зарплату вже додому дітям відправили

Про те, що у мого єдиного сина великі борги, я дізналася всього кілька днів тому, і досі не можу повірити в те, що він таке мені на свята зробив!

Сину моєму 40 років, я завжди дбала лише про нього, адже крім нього у мене нікого і не було.

Мами моєї не стало ще 10 років тому, а з чоловіком, його батьком, я розлучилася, коли син ще був зовсім маленьким.

Жили ми бідно, рахували кожну копійку, мусіли так робити, бо інакше не вижили б.

Син як вже трохи підріс, хотів гарно одягатися, але у мене не було можливості купити йому модний, дорогий одяг.

І тоді я наважилася розрахуватися з роботи і їхати на заробітки в Італію.

Син якраз закінчив технікум, я його залишила на свою маму, а сама поїхала для нас гроші заробляти.

Коли син надумав одружитися, в мене вже була необхідна сума, щоб придбати однокімнатну квартиру.

Мало того, що я на весілля їм подарувала ключі від нового житла, так син ще й наполіг, щоб квартиру я відразу на нього записала, щоб він міг себе відчувати в ній повноправним господарем.

Ще через кілька років я вже назбирала трохи грошей, хотіла і про своє житло подбати.

Але син сказав, що у них одна дитина вже є, другу чекають, то ж в однокімнатній квартирі їм буде мало місця.

І я знову повелася на його вмовляння, віддала йому всі гроші, які мала, він продав свою однокімнатну квартиру і купив більшу, двокімнатну.

На заробітках я вже майже 20 років, і за цей час я особливо ні до чого не доробилася, бо все йде на сім’ю сина.

Невістка ніде не працює, а син займається “бізнесом”, тільки от що дивно – прибутку у нього немає ніякого, все вилітає як в трубу.

І ось зараз, перед Різдвом, син мені зателефонував в Італію, сказав, що йому терміново потрібно 10 тисяч євро, це якийсь борг, за який щоденно росте велика пеня.

А в мене все, що було на руках – це 1000 євро зарплати за грудень, які я ще не встигла йому передати.

А звідки взяти ще дев’ять тисяч? Мені на них треба майже рік працювати.

Почала я телефонувати своїм подругам-заробітчанкам, які тут зі мною, в Римі, думаю, кожна б позичила скільки може, і я б відала борг сина.

Але ніхто з моїх подруг не позичив мені жодного євро, всі сказали, що грудневу зарплату вже додому дітям відправили.

Я в це не дуже вірю, але то їхня справа, вони просто не захотіли мені допомогти!

Тепер я думаю, що робити, звідки взяти такі гроші?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page