В свої 57 років Тетяна непогано сама справлялася з господарством. На її подвір’ї височів гарний будинок, також жінка мала невелику господарку. Працювала в місцевій школі вчителькою. До обіду була на роботі, а потім до пізнього вечора поралася по господарству.
Єдиний син Тетяни вже років 15 жив за кордоном, маму він не забував, телефонував їй майже щовечора. Син для Тетяни був надією і опорою. Кілька років тому Дмитро одружився, потім у нього народилася донечка. Тоді Тетяна до них в Прагу на все літо поїхала, і з внуком поняньчилася, і з невісткою познайомилася, і з сином побула.
Коли Тетяна їхала додому, син їй сказав, що дає їй гроші на будівництво будинку. Хата, в якій жила Тетяна, давно потребувала ремонту, але сама жінка подужати його не змогла б. Дмитро про це знав, тому і зробив для матері такий щедрий подарунок. Тетяна спочатку відмовлялася, але син таки настояв на своєму.
Будувала вона будинок майже два роки. Найняла бригаду робітників, та й Дмитро кілька разів прилітав додому. Тепер у Тетяни чи не найкраща хата в селі. От тільки хвилювалася вона постійно, що не зможе сину за це віддячити. А він у відповідь лише посміхався, казав, що це він ще перед нею в боргу.
Дмитра Тетяна ростила одна. Її чоловік пішов від неї, коли дитині було всього три роки. Іван разом з іншими чоловіками з села їздив на заробітки. Одного разу приїхали додому всі, крім Івана. Він через сусіда дружині листа передав. В ньому повідомив, що планує розлучатися, бо зустрів іншу жінку. Обіцяв, що гроші на сина буде передавати через односельчан, але далі обіцянок це не дійшло.
Так і жили – весь навчальний рік Тетяна працювала в школі, а влітку підробляла в сусідньому селі на полі. Додатковий заробіток постійно відкладала, повторюючи, що це синові на освіту. Дмитро після школи в столичний університет поступив, вчився на державній формі навчання, Тетяна з відкладених грошей оплачувала його життя в столиці.
А після закінчення університету Дмитро поїхав в Чехію на навчання, і там і залишився. Тепер вже він має можливість мамі допомогти.
Одного суботнього ранку Тетяна поралася на грядках біля хати, як побачила, що на її подвір’я зайшов незнайомий чоловік. Але дуже швидко в незнайомцю вона впізнала Івана. Колишній чоловік несміливо привітався і запитав, чи можна зайти.
Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Іван згадав про сина. Почав говорити Тетяні, що він теж має право жити в будинку, який збудував їх спільний син.
Тетяна впустила його пожити в літню кухню, вирішила, що порадиться з сином, що робити далі.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
