Мій чоловік – молодша дитина у свекрухи, є ще сестра Наталка. Вони діти від різних шлюбів.
З першим чоловіком свекруха розлучилася, коли дочці було лише чотири роки. І через рік вона знову вийшла заміж.
Різниця між дітьми була шість років, якщо щось купувалося одному, то водночас обновку отримував інший. Навіть на дні народження одного з дітей подарунки отримували обоє: і брат, і сестра.
Але потім все в їхній сім’ї змінилося.
Коли Наталі виповнилося 20 років, вона отримала спадщину від тата. І непогану таку!
У чоловіка так і не народилося більше дітей, з другою дружиною він теж розлучився, їхав працювати за кордон, а тепер його знайомий повідомляв Наталі, що батька більше немає, а вона єдина спадкоємиця двокімнатної квартири, яка належала батькам, її бабусі та дідусеві.
Наталка, яка на той час була ще студенткою, відразу захотіла жити окремо. А через рік вийшла заміж і привела чоловіка додому.
Прожила вона у шлюбі 10 років, виховували сина.
За цей час ми теж одружилися, пішли жити на знімання, думаємо, як би нам взяти хоча б однокімнатну квартиру. Свекруха нас в цьому підтримала.
– Беріть однокімнатну. Як у вас діти з’являться, – сказала вона, – ми з вами поміняємося, ми з батьком підемо в маленьку квартирку, а вам звільним свою.
Квартира, в якій мешкали свекри, належала його батькові. І таке рішення було б більш ніж справедливим: Наталі квартиру залишив її батько, а моєму чоловікові – залишить його батько.
Але нещодавно зовиця повернулася до свекрів, у її чоловіка були якісь великі борги і вони продали свою квартиру.
Свекруха кинулася дочці допомагати, нагадавши нам, що зовиця з сином прописані в її квартирі.
Тепер мама чоловіка все по новому закрутила, вона хоче, щоб її чоловік переписав свою квартиру на обох дітей навпіл: і на свого сина, і на Наталку.
Але свекор на таке не погоджується, пояснюючи, що Наталка вже отримала спадщину від свого батька, а як вона нею розпорядилася, це вже інша історія.
Він навіть подав на розлучення з дружиною, щоб у разі чого та не змогла претендувати на половину його спадщини: мовляв, жити будемо, як жили, а після мене все відійде рідному синові.
Тепер свекруха бігає до нас, просить, щоб ми переконали її чоловіка змінити своє рішення.
– Ти маєш зробити, як брат, поділити спадщину, – вмовляє свекруха мого чоловіка.
Ось така непроста ситуація склалася в нашій сім’ї ситуація.
Я впевнена, що свекруха таки щось придумає, щоб її донька не залишилася без нічого.
А мені прикро за свого чоловіка. Я вважаю, що його сестра все своє вже отримала. Так що все чесно! Ця квартира має бути тільки наша, а не навпіл з сестрою!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.