На мій 50-річний ювілей я отримала відразу кілька неприємних сюрпризів, хоча, я вважаю, що не заслужила на жоден із них.
Спочатку мій чоловік, з яким я прожила 28 років, ошелешив мене тим, що у нього є інша і він іде до неї, а потім молодший син заявив, що старшому ми з батьком квартиру купили, а йому нічого від нас не дісталося.
Уявіть мій розпач, я просто не знала, що мені з цим усім робити. Я ж собі як планувала: вийти заміж, народити дітей, виростити їх, відпустити в самостійне життя, і жити собі спокійно з чоловіком в своє задоволення.
Ми з чоловіком жили дуже добре, навіть ніколи сварилися. Виростили двох синів. Старшого одружили і квартиру йому купили.
В майбутньому думали і молодшому таку ж квартиру придбати. Але в один момент все просто посипалось. Я залишилася одна, і мала заново починати життя в 50.
Чоловік пішов до іншої, сини знайшли собі пару, а я зрозуміла, що нікому не потрібна, і поїхала за кордон, в Італію.
Молодший син відразу наголосив, що я йому спершу маю квартиру купити, щоб чесно було, адже старшого сина ми житлом забезпечили.
Колишній чоловік поклав цю відповідальність на мене, мовляв, старшому сину він квартиру купив,, а молодшому, виходить, маю купити я.
За 4 роки я справилася з завданням. Додому я не приїжджала, все зароблене на купку складала, і купила молодшому сину двокімнатну квартиру. До слова, він навіть дякую не сказав, вважав, що так і має бути.
Мене ця ситуація з чоловіком і дітьми так зачепила, що я вирішила, що тепер я їх знати і не хочу, а буду жити для себе.
І Бог наче почув мої думки. Бо тут, в Італії, я зустріла одного хорошого чоловіка і вийшла за нього заміж. Він дуже багатий, я навіть не уявляла, що в старості ще так буду жити.
Я не працюю, живу на величезній віллі, подорожую з чоловіком по різних країнах. У мене зараз є все, про я навіть не мріяла.
Своїм синам я довго не зізнавалася, що мені так підфортило. Але спільні знайомі швидко донесли цю новину до них.
Першим мені зателефонував молодший син, і сказав, що тепер я мала б про них більше подбати, адже тепер я багата синьйора. Син захотів, щоб я йому машину з салону купила.
У мене таких грошей немає, а у чоловіка я просити не хочу. Він ще подумає, що я з ним через гроші.
Синів я квартирами забезпечила, а далі вони нехай самі працюють і заробляють на краще майбутнє.
Доля мені дала шанс трохи пожити для себе, і я ним скористаюся.
А те, що діти вважають мене скупою і поганою мамою, я якось переживу.
Сини хочуть мені нав’язати почуття провини. Але, якщо розібратися, то в чому моя вина?
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.