Своїм синам я довго не зізнавалася, що мені в Італії так підфортило. Але спільні знайомі швидко донесли цю новину до них. Першим мені зателефонував молодший син, і сказав, що тепер я мала б про них більше подбати, адже тепер я багата синьйора. Син захотів, щоб я йому машину з салону купила. У мене таких грошей немає, а у чоловіка я просити не хочу. Він ще подумає, що я з ним через гроші. Синів я квартирами забезпечила, а далі вони нехай самі працюють і заробляють на краще майбутнє. Доля мені дала шанс трохи пожити для себе, і я ним скористаюся

На мій 50-річний ювілей я отримала відразу кілька неприємних сюрпризів, хоча, я вважаю, що не заслужила на жоден із них.

Спочатку мій чоловік, з яким я прожила 28 років, ошелешив мене тим, що у нього є інша і він іде до неї, а потім молодший син заявив, що старшому ми з батьком квартиру купили, а йому нічого від нас не дісталося.

Уявіть мій розпач, я просто не знала, що мені з цим усім робити. Я ж собі як планувала: вийти заміж, народити дітей, виростити їх, відпустити в самостійне життя, і жити собі спокійно з чоловіком в своє задоволення.

Ми з чоловіком жили дуже добре, навіть ніколи сварилися. Виростили двох синів. Старшого одружили і квартиру йому купили.

В майбутньому думали і молодшому таку ж квартиру придбати. Але в один момент все просто посипалось. Я залишилася одна, і мала заново починати життя в 50.

Чоловік пішов до іншої, сини знайшли собі пару, а я зрозуміла, що нікому не потрібна, і поїхала за кордон, в Італію.

Молодший син відразу наголосив, що я йому спершу маю квартиру купити, щоб чесно було, адже старшого сина ми житлом забезпечили.

Колишній чоловік поклав цю відповідальність на мене, мовляв, старшому сину він квартиру купив,, а молодшому, виходить, маю купити я.

За 4 роки я справилася з завданням. Додому я не приїжджала, все зароблене на купку складала, і купила молодшому сину двокімнатну квартиру. До слова, він навіть дякую не сказав, вважав, що так і має бути.

Мене ця ситуація з чоловіком і дітьми так зачепила, що я вирішила, що тепер я їх знати і не хочу, а буду жити для себе.

І Бог наче почув мої думки. Бо тут, в Італії, я зустріла одного хорошого чоловіка і вийшла за нього заміж. Він дуже багатий, я навіть не уявляла, що в старості ще так буду жити.

Я не працюю, живу на величезній віллі, подорожую з чоловіком по різних країнах. У мене зараз є все, про я навіть не мріяла.

Своїм синам я довго не зізнавалася, що мені так підфортило. Але спільні знайомі швидко донесли цю новину до них.

Першим мені зателефонував молодший син, і сказав, що тепер я мала б про них більше подбати, адже тепер я багата синьйора. Син захотів, щоб я йому машину з салону купила.

У мене таких грошей немає, а у чоловіка я просити не хочу. Він ще подумає, що я з ним через гроші.

Синів я квартирами забезпечила, а далі вони нехай самі працюють і заробляють на краще майбутнє.

Доля мені дала шанс трохи пожити для себе, і я ним скористаюся.

А те, що діти вважають мене скупою і поганою мамою, я якось переживу.

Сини хочуть мені нав’язати почуття провини. Але, якщо розібратися, то в чому моя вина?

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page