fbpx
Життєві історії
Своїй єдиній доньці ми купили квартиру, але і свати у нас забезпечені люди – теж подарували квартиру синові. Виходить, що наша квартира тепер пустує. Моя мама вмовляє мене впустити туди племінницю, доньку моєї сестри, але я не хочу. Ми там ремонт дорогий зробили, а з рідні нічого, крім оплати комунальних послуг і не візьмеш

– Я так і знав, що ні до чого було всім знати, – каже дружині Тарас, – стільки років жили спокійно, а тепер що?

Тетяна мовчить, відповісти нічого, чоловік має рацію, як не крути. Вони завжди жили в достатку, набагато краще, ніж більшість їхніх знайомих і родичів. За спиною у Тараса і Тетяни 25 років шлюбу, не так давно подружжя видали заміж єдину дочку.

І тут пощастило: Олександра вийшла заміж за багатого хлопця, у нього дуже хороша сім’я, і ​​з ними знайшли контакт. Тепер часто зустрічаються, відпочивають разом, мріють про спільних онуків.

– У Тараса бабуся була тільки, – згадує Тетяна, – вона його і виховала. Як виявилося, цілком гідно. Я, як заміж вийшла, перший рік разом з бабусею ми і жили, а потім її не стало, а нам дісталося її житло. І за чоловіком я все життя, як за кам’яною стіною.

Подружжя працювало багато і успішно. Налагоджували життя, тільки Тарас все життя був прихильником теорії, що щастя любить тишу. Тому доходи свої дружини напоказ не виставляли. Олександра ходила в звичайну школу, сама поступила в університет, та й в одязі нічим від однолітків не відрізнялася.

– Коли Олександрі було років десять, – розповідає Тетяна, – ми з чоловіком вирішили квартиру для неї купити. В кредит на 10 років, житло здавали і так розплатилися. Думали, що буде у дочки своє, коли пора прийде сім’ю створювати. Тільки нікому-нікому ми про це не розповідали. Ні подругам-друзям, ні колегам, ні рідним.

У самої Тетяни, на відміну від Тараса, рідні багато: дві рідні сестри, двоюрідний брат з сестрою. Жили всі за нинішніми мірками цілком стерпно, але зайвого не мали.

– Не те щоб допомоги у нас з Тарасом просили, – каже Тетяна, – ні. Ніхто зичити не пробував, але я знала, що наше життя обговорюють. Ми на південь влітку їздили цілком бюджетно, на Чорне море, але при поверненні молодша сестра зітхала гірко, а старша стискала губи. Ну і навіщо дражнити людей своїм успіхом?

Років 5 тому, коли Олександра вже вчилася в університеті, на сімейній раді було вирішено зробити в її майбутній квартирі хороший ремонт, та й закрити її. З дорогим ремонтом здавати шкода, квартиранти бувають всякі (був і у Тараса з Тетяною такий досвід).

– Олександра тоді якраз зі своїм майбутнім чоловіком познайомилася, – пояснює Тетяна, – ну ми з батьком подивилися: відносини у них такі. Прямо зворушливі. Він дивиться на нашу дочку, а у мене серце стискається: така любов у погляді. Але ми тоді нічого не знали про плани майбутніх сватів.

А батьки зятя теж склавши руки не сиділи: побудували собі будинок, а молодим запланували залишити своє міське житло.

– Ну і вирішили, що жити сім’я буде на території молодого чоловіка, – ділиться Тетяна, – з нашою квартирою довго думали, схилилися до думки, що її знову здамо. Ось тут все і відкрилося.

За оголошенням прийшов ні хто інший, як син двоюрідного брата Тетяни. Вони безпосередньо з дитинства ніколи не зідзвонювалися, тому телефонні номери не насторожили. Але не впізнати тітку, нехай і двоюрідну, хлопець не міг. У підсумку в ціні не зійшлися. Так як хлопець розраховував на знижку, з огляду на спорідненості.

– Що ж ти не сказала, – зателефонувала на наступний день старша сестра Тетяни, – у мене дочка з чоловіком таку малесеньку квартиру знімають, а у тітки рідної житло пустує! Як не пустиш? Гроші потрібні? Та куди тобі їх стільки?

– Тетяно, – сказала мама, – всіх грошей не заробити, це ж сестра рідна. Пусти її дочку з чоловіком, вони комуналку сплачуватимуть.

– А я не хочу за комуналку, – говорить Тетяна, – в таких ситуаціях зі своїми краще справ не мати, та й нам гроші зайвими не будуть. Пенсія не за горами, як ще воно все складеться і у Олександри. Та й маємо ми право самі пожити для себе, в поїздки їздити, в кінці кінців.

Тарас за дружину переживає, все ж це у нього нікого немає, а у Тані – повний комплект. Але і він вважає, що вони не зобов’язані допомагати тим, хто менш удачливий.

– Якби мова йшла про важкі ситуації, – вважає чоловік Тетяни, – зі здоров’ям щось. Тут гріх не підтримати. А так…

На Тетяну налягають всі. Нещодавно і Олександра просила за двоюрідну сестру: раз їй не знадобилося, нехай сестра користується, адже тимчасово. Але подружжя на поводу йти не хочуть. Сказали тверде «ні» на пропозицію.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page