Мені 30 років, я одружена, з чоловіком виховуємо двох діточок. Так склалося, що мені допомагав завжди тато. В принципі, він і виховав мене, адже мама нас покинула ще тоді, коли мені було всього 12 років.
Ситуація нестандартна, але вже як є. Я дуже вдячна своєму татові за все, що він зробив для мене. А от мама стала абсолютно чужою людиною, яка завжди думала лише про себе.
Я не пам’ятаю, як жили мама з татом, адже тоді я була ще дитиною, але пригадую, що мама постійно була всім незадоволена. Основна її претензія полягала в тому, що батько мало заробляв, а їй хотілося багато грошей.
Свої гроші мама отримала, але не у шлюбі з батьком. Вона з ним розлучилася і поїхала на заробітки в Італію. А вже через рік вона нам повідомила, що вийшла заміж за італійця, і що тепер вона нарешті щаслива, адже її Антоніо дуже заможна людина.
Не зважаючи на те, що тепер моя мама розбагатіла, її ставлення до мене не змінилося. В це важко повірити, але вона не вислала мені не тільки жодного євро, але навіть і шоколадки. Зате тато робив все для того, щоб у мене було все необхідне.
З мамою ми не спілкувалися взагалі. Але коли я виходила заміж, я повідомила їй про це. Мама сухо мене привітала і вперше в житті передала 100 євро. На весілля вона не приїхала, але я її і не чекала, адже за цей час я змирилася з тим, що у мене немає мами.
Два роки тому мій батько сильно захворів, потрібні були великі гроші. І я вперше в житті наважилася попросити гроші у своєї мами. Надії на те, що вона мені їх дасть, було мало, але заради батька я мала спробувати.
Як я і передбачала, мама мені відмовила, вона сказала, що вона не благодійна організація, щоб роздавати гроші чужим людям. Ну що ж, це її право.
Батька я врятувала, ми з чоловіком взяли кредит, який сплачуємо і досі. Тепер у мого тата все добре. А от у мами навпаки.
Тиждень тому мама повернулася, і згадала, що у неї є чоловік і дитина. Але це не тому, що вона дуже скучила за нами. Просто у неї, так би мовити, складна ситуація.
Її чоловіка раптово не стало. У Антоніо до моєї мами була сім’я, в якій були діти. Все його майно перейшло сину і дочці. Діти приїхали, вказали моїй мамі на двері.
Працювати моя мама не звикла, адже весь цей час її забезпечував цей чоловік. Відкладених грошей у неї немає, бо вона аж ніяк не сподівалася на такий перебіг подій. Отже, нічого кращого вона не придумала, як повернутися додому.
Більше того, мама хоче жити з нами, бо каже, що в цій квартирі є і її частка. Та насправді їй просто нікуди йти.
Батько мовчить, він у мене дуже хороша людина. А я мовчати не хочу. Я мамі прямо сказала, що давно викреслила її із свого життя. Вважаю, що я права. Вона всі ці роки про нас навіть і не згадувала, то ж і тепер не варто нам родичатися.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
